Предмет доказування у справах про неналежне виконання медичними працівниками своїх обов’язків

Abstract

Вказується розвиток системи охорони здоров’я в умовах війни та євроінтеграції вимагає покращення якості медичної допомоги, що створить умови для відновлення українців та України загалом.У статті досліджено особливості предмету доказування у справах про неналежне виконання медичними працівниками своїх обов’язків. Здійснено огляд видів можливої відповідальності за порушення Основ законодавства України про охорону здоров’я, зокрема не надання чи надання неналежної якості медичної допомоги, а також неналежне виконання медичними працівниками своїх обов’язків, у тому числі цивільної та кримінальної відповідальності. Проаналізовано статистику судових проваджень по ст. 140 КК України, що дозволило проілюструвати малу ефективність по розслідуванню таких справ. Зауважено, що для покращення ситуації по розслідуванню у таких категоріях справ слід завжди досліджувати протоколи лікування, на скільки враховано вірно діагноз та пропоноване лікування. Виявлено, що при розгляді таких справ суди доволі часто задовольняють і цивільні позови про стягнення компенсації за завдану моральну та іншу шкоду. Встановлено, що важливе значення є долучення до матеріалів справи оригіналів медичних документів, які стосуються пацієнта, зокрема історії хвороби та інших медичних документів, що ведуться (амбулаторні картки, результати аналізів, щеплення, рентгенограма, журнали обліку прийому хворих, запису оперативних втручань, картки виклику швидкої допомоги, посадові інструкції, протоколи патологоанатомічних досліджень тощо). Крім того, для встановлення факту неналежного виконання медичними працівниками своїх професійних обов’язків необхідним є доведення вини. У сучасних аспектах цифровізації зауважено, що необхідний аналіз того чи застосовані цифрові технології у процесі діагностики та лікування могли призвести до негативних наслідків для здоров ̓я. Ретельний аналіз європейської практики дозволив запропонувати ряд рекомендацій у частині предмету доказування, зокрема впровадити підхід, що суд оцінює не «результат лікування», а дотримання лікарем професійних стандартів. It is indicated that the development of the healthcare system in conditions of war and European integration requires improving the quality of medical care, which will create conditions for the recovery of Ukrainians and Ukraine as a whole.The article examines the features of the subject of proof in cases of improper performance of their duties by medical workers. An overview of the types of possible liability for violation of the Fundamentals of Ukrainian Legislation on Healthcare, in particular, failure to provide or providing inadequate quality medical care, as well as improper performance of their duties by medical workers, including civil and criminal liability, is provided. The statistics of court proceedings under Article 140 of the Criminal Code of Ukraine are analyzed, which allowed illustrating the low efficiency of investigating such cases. It is noted that in order to improve the investigation situation in such categories of cases, treatment protocols should always be examined to see how accurately the diagnosis and proposed treatment were taken into account. It was found that when considering such cases, courts quite often satisfy civil claims for compensation for moral and other damage.It has been established that it is important to attach to the case materials the original medical documents relating to the patient, in particular the medical history and other medical documents that are being kept (outpatient cards, test results, vaccinations, X-rays, patient admission logs, surgical intervention records, ambulance call cards, job descriptions, pathological examination protocols, etc.). In addition, to establish the fact of improper performance by medical workers of their professional duties, it is necessary to prove guilt. In modern aspects of digitalization, it has been noted that an analysis is necessary of whether the digital technologies used in the process of diagnosis and treatment could have led to negative health consequences.A thorough analysis of European practice has allowed us to propose a number of recommendations regarding the subject of evidence, in particular, to introduce an approach that the court assesses not the “result of treatment”, but the doctor’s compliance with professional standards.