Компаративний аналіз української та китайської абревіації: універсальне і специфічне

Abstract

Мета описаного у статті дослідження полягає у визначенні схожіх і відмінних рис у процесах абревіації і способах творення абревіатур в українській і китайській мовах. Об’єктом вивчення є мовні одиниці, які визнано абревіатурами в українській і китайській мовах і функціювання цих одиниць, предмет дослідження – розбіжності у підходах до визначення абревіації і способів творення та функціювання абревіатур в українській і китайській мовах. Матеріалом аналізу слугують майже 1300 абревіатур, вибраних, переважно, з «Короткого словника абревіатур і скорочень української мови» (2023) за ред. О. Григор’єва [2] і зі «Словника абревіатур сучасної китайської мови / 现代汉语缩略语词典» (2002), автором якого є Юань Хуей / 袁晖 [25]. Деякі абревіатури було вибрано з Інтернету та усного мовлення носіїв української та китайської мов. Основними методами дослідження є загальні методи аналізу й синтезу, зіставний, графічний, фонетичний, семантичний, словотворчий, синтаксичний, синтагматичний, когнітивний аналіз, описовий метод. Зроблено висновки: 1) сучасний етап функціювання вербальних мов свідчить про універсальний характер абревіації як мовного процесу й абревіатур як засобу комунікації; 2) українські мовознавці вважають, що головним чинником процесу абревіації є закон економії мовленнєвих зусиль, китайське ж мовознавство на перший план висуває концепцію природності односкладних слів, а абревіації – як «протесту» проти штучності дво- і багатоскладних слів; 3) способи творення абревіатур залежать від типологічних ознак мови, правил порядку слідування слів у сполученнях, графічних традицій, вимовних особливостей, способів словотворення, іншомовного впливу; 4) типологія абревіатур і способи їх творення в українській мові свідчать про структурно-семантичне усвідомлення феномену абревіації українцями, а в китайській мові – про семантико-синтагматичну природу сприйняття і трактування абревіації в китайському мовному просторі. The purpose of the study described in the article is to determine the similarities and differences in the processes of abbreviation in the Ukrainian and Chinese languages. The object of study is the language units recognised as abbreviations in the Ukrainian and Chinese languages, and the trends in the functioning of these units; while the subject of the study is the differences in approaches to the definition of abbreviation and the ways of creation and functioning of abbreviations in the Ukrainian and Chinese languages. The material for the analysis consists of nearly 1300 abbreviations, mainly selected from the “Short Dictionary of Abbreviations and Shortenings of the Ukrainian language / Korotkyi slovnyk abreviatur i skorochen ukrainskoi movy” (2023) edited by O. Grigoriev [2] and “Dictionary of Abbreviations of Modern Chinese / 现代汉语缩略语词典” (2002) authored by Yuan Hui (2002) [25]. Some abbreviations were selected from the Internet and oral speech of native speakers of the Ukrainian and Chinese languages. The main research methods are general methods of analysis and synthesis, comparative, word-forming, syntactic, graphical, semantic, syntagmatic, cognitive analysis, and descriptive method. The following conclusions have been drawn: 1) the current stage of the functioning of verbal languages indicates the universal nature of abbreviation as a language process and abbreviations as a means of communication; 2) Ukrainian linguists believe that the main factor in abbreviation is the law of economy of speech efforts, while Chinese linguistics brings to the fore the concept of the naturalness of one-syllable words, and abbreviations – as a "protest" against the artificiality of bi- and polysyllabic words; 3) the ways of creating abbreviations in different languages depend on their typological features, the rules of the words order in combinations, graphic traditions, pronunciation features, methods of word formation, and foreign language influence; 4) the typology of abbreviations and the ways of their formation in the Ukrainian language indicate a structural and semantic awareness of the phenomenon of abbreviation among Ukrainians, while in the Chinese language it reflects the semantic and syntagmatic nature of the perception and interpretation of abbreviation in the Chinese language space.