Доброчесність як принцип державної служби: концептуальний та правовий аналіз

Abstract

У статті розглядається проблема доброчесності як фундаментального принципу державної служби в Україні. Автори зазначають, що в умовах сучасних трансформацій і євроінтеграційних прагнень, доброчесність виходить за межі суто юридичних норм і стає основою для прозорого та підзвітного державного управління. Метою дослідження є всебічний аналіз доброчесності як етичного та правового принципу, а також обґрунтування шляхів його вдосконалення з урахуванням міжнародного досвіду.У основній частині статті розкрито багатогранність поняття «доброчесність», яке включає не лише дотримання законодавства, але й внутрішні моральні переконання та відповідальне ставлення до службових обов’язків. На нормативному рівні принцип доброчесності закріплений у Законах України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції». Деталізовані правила поведінки викладені в Загальних правилах етичної поведінки державних службовців, що акцентують увагу на неупередженості, уникненні конфлікту інтересів та забороні використання службового становища в особистих цілях. Етичні кодекси відомств, на прикладі Кодексу Міністерства фінансів, додатково розкривають цей принцип.Аналізуючи міжнародний досвід, автори звертаються до практик Канади, Франції та Нідерландів. У цих країнах функціонують спеціалізовані інституції (наприклад, Комісар з питань етики та Вищий орган із прозорості публічного життя), що забезпечують дотримання етичних норм та проводять розслідування. На основі цього досвіду, а також пропозицій вітчизняних науковців, автори пропонують конкретні заходи для України. Серед них: запровадження посад уповноважених з етики в органах державної влади; визначення доброчесності як окремої правової категорії; узгодження етичних норм у різних нормативних актах; впровадження обов’язкових курсів з етики та інтерактивних програм для державних службовців.У висновках автори підсумовують, що доброчесність є ключовим багатоаспектним принципом сучасної державної служби, що поєднує правові та етичні аспекти. Вони стверджують, що незважаючи на законодавчі досягнення, існують прогалини, для подолання яких необхідний комплексний підхід, що включає законодавчі зміни, інституційну підтримку та розвиток професійної культури. The article examines the problem of integrity as a fundamental principle of public service in Ukraine. The authors note that amid contemporary transformations and European integration aspirations, integrity extends beyond purely legal norms and becomes the foundation for transparent and accountable public administration. The purpose of the study is to provide a comprehensive analysis of integrity as an ethical and legal principle, and to substantiate ways for its improvement, taking into account international experience.The main body of the article reveals the multifaceted nature of the concept of «integrity,» which includes not only compliance with legislation but also internal moral convictions and a responsible attitude toward official duties. At the regulatory level, the principle of integrity is enshrined in the Laws of Ukraine «On Public Service» and «On Prevention of Corruption.» Detailed rules of conduct are set forth in the General Rules of Ethical Conduct for Public Servants, which emphasize impartiality, avoidance of conflicts of interest, and the prohibition of using one’s official position for personal gain. Departmental codes of ethics, such as the Code of the Ministry of Finance, further elaborate on this principle.By analyzing international experience, the authors refer to the practices of Canada, France, and the Netherlands. These countries have specialized institutions (e.g., the Ethics Commissioner and the High Authority for the Transparency of Public Life) that ensure compliance with ethical norms and conduct investigations. Based on this experience, as well as proposals from Ukrainian scholars, the authors propose specific measures for Ukraine. These include: the introduction of ethics commissioners in government bodies; the definition of integrity as a separate legal category; the harmonization of ethical norms across various regulatory acts; and the implementation of mandatory ethics courses and interactive programs for public servants.In the conclusions, the authors summarize that integrity is a key, multifaceted principle of modern public service, combining legal and ethical aspects. They argue that despite legislative achievements, there are gaps that require a comprehensive approach to overcome, including legislative changes, institutional support, and the development of a professional culture.