Правове становище керуючого санацією у справі про банкрутство

Abstract

У статті досліджуються особливості правового становища керуючого санацією у справі про банкрутство. Метою дослідження є розкриття особливостей правового регулювання статусу керуючого санацією у справі про банкрутство, аналіз судової практики застосування відповідних законодавчих положень судами, виявлення потенційних ризиків та прогалин у цій сфері.Наголошено, що участь керуючого санацією у справі про банкрутство притаманна лише для юридичних осіб, у справах про неплатоспроможність фізичних осіб приймає участь керуючий реструктуризацією. Загалом, зміст прав та обов’язків керуючого реструктуризацією, в цілому, об’єднує в собі обсяг прав та обов’язків розпорядника майна та керуючого санацією у справі про банкрутство юридичної особи.Аргументовано, що керуючий санацією у процедурі банкрутства наділяється як загальними правами та обов’язками, визначеними для арбітражного керуючого у ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, так і особливими правами та обов’язками, обумовленими специфікою його правового становища у процедурі санації.Проаналізовано судову практику в частині надання господарським судом оцінки діям керуючого санацією та застосування до нього відповідальності у вигляді відсторонення від виконання обов`язків керуючого санацією.Досліджено особливості взаємодії керуючого санацією з керівництвом боржника та з кредиторами. Встановлено, що фактично, керуючий санацією стає одноособовим керівником боржника, який продовжує здійснювати господарську діяльність боржника із головною метою – відновити платоспроможність боржника. Наголошено, що успіх процедури санації залежить від майстерності та професіоналізму арбітражного керуючого, який повинен діяти як повноцінний антикризовий менеджер, що намагається врятувати підприємство-боржника. Помилки ж, допущені керуючим санацією, можуть суттєво впливати на ефективність та тривалість процедур банкрутства, що викликає необхідність підтримання контролю за його діяльністю.Аргументовано, що погодившись на введення процедури санації, кредитори та керуючий санацією мають працювати як один механізм (одне ціле), головною метою якого є відновлення платоспроможності боржника. The article examines the specific features of the legal status of the reorganization manager in bankruptcy proceedings. The purpose of the study is to reveal the peculiarities of the legal regulation governing the status of a reorganization manager in bankruptcy cases, to analyze judicial practice regarding the application of the relevant legislative provisions by courts, and to identify potential risks and gaps in this field.It is emphasized that the participation of a reorganization manager in bankruptcy proceedings is only typical for legal entities, whereas in insolvency cases involving individuals, a restructuring manager takes part. In general, the scope of rights and obligations of a restructuring manager combines the rights and obligations of both the assets manager and the reorganization manager in bankruptcy proceedings involving a legal entity.It is argued that a reorganization manager in bankruptcy proceedings is entitled to both the general rights and obligations defined for an arbitration manager under Article 12 of the Code of Ukraine on Bankruptcy Procedures with special rights and obligations arising from the particularities of their legal status within the reorganization procedure.Judicial practice is analyzed with regard to the commercial court’s assessment of the actions of the reorganization manager and the application of liability measures in the form of suspension from duty of a reorganization manager.The study explores the specifics of interaction between the reorganization manager, the management authorities of the debtor, and creditors. It is established that, in practice, the reorganization manager becomes the sole executive authority of the debtor, who continues the debtor’s business activities with a main purpose – to restore the debtor’s solvency. It is emphasized that the success of the reorganization procedure depends on the skills and professionalism of the insolvency practitioner, who must act as a full-fledged crisis manager seeking to rescue the debtor enterprise. Errors committed by the reorganization manager may significantly affect the efficiency and duration of bankruptcy proceedings which makes it necessary to maintain control of their actions.It is argued that by agreeing to the introduction of the reorganization procedure, creditors and the reorganization manager must operate as a single mechanism (as one whole), with the primary objective of restoring the debtor’s solvency.