English-language Business Discourse as a Basis for Reflecting Speech Strategies

Abstract

The problem of defining business discourse is to determine its place in the common national language. The aim of the proposed research is to systematize the scientific views of linguists to define the concept of business discourse in modern linguistics and identify its features as one of the institutional types of discourse. The concept of “discourse” is very ambiguous. It comes from the Latin word discursus, which literally means running in different directions. Gradually, the term acquires a huge number of different meanings. However, with all the variety of approaches, it is worth noting two main ones. Proponents of the first approach understand discourse as fragments of reality that have a temporal length, logic of unfolding (plot) and which are a finished work formed on the basis of the organization of meanings using the semantic code (dictionary, etc.). Discourse is part of the continuous movement of human experience. Due to this, it reflects the unique coincidence of circumstances in which and for which it was created. Determining the basic conditions for successful interaction of com-municators of political discourse, we share the views of scholars. There are dif-ferent views on the communicative and functional spheres of business discourse. Some scholars understand very narrowly the scope of application of this type of discourse, limiting it only to the professional activities of businessmen, others, on the contrary, significantly expand the range of situations in which business discourse may occur, including, in addition to business correspondence, negotia-tions, including telephone, and concluding agreements, as well as the procedure for hiring and firing, advertising, legal aspects and forms of business activity, policies, issues related to business coverage in the media, secular conversation and much more. Проблема визначення ділового дискурсу полягає у визначенні його місця в спільній національній мові. Метою пропонованого дослідження є систематизація наукових поглядів лінгвістів на визначення ділового дискурсу в сучасній лінгвістиці та визначення його ознак як одного з інституційних типів дискурсу. Поняття дискурс дуже неоднозначне. Воно походить від латинського слова discursus, що буквально означає біг у різні боки. Поступово термін набуває величезної кількості різноманітних значень. Однак при всьому різноманітті підходів є два основних. Прихильники першого підходу під дискурсом розуміють фрагменти реальності, які мають часову протяжність, логіку розгортання (сюжет) і які є закінченим твором, сформованим на основі організації значень за допомогою семантичного коду (словника тощо). Дискурс є частиною безперервного руху людського досвіду. Він відображає унікальний збіг обставин, за яких і для яких він був створений. Визначаючи основні умови успішної взаємодії комунікаторів по-літичного дискурсу, ми поділяємо погляди науковців. Деякі вчені дуже вузько розуміють сферу цього типу дискурсу, обмежуючи його професійною діяльністю бізнесменів, тоді як інші значно розширюють коло ситуацій, в яких може виникнути діловий дискурс, включаючи ділове листування, пере-говори, в тому числі телефонні та договірні, а також порядок найму та звільнення, рекламу, правові аспекти та форми підприємницької діяльності, питання висвітлення медіа-бізнесу, світські переговори та багато іншого.