Вплив псевдонімності біткоїна на здійснення цивільних прав фізичних та юридичних осіб

Abstract

Стаття присвячена проблемі впливу анонімної технічної природи класичних криптовалют на реалізацію та можливість судового захисту цивільних прав фізичних і юридичних осіб в різних цивільно-правових ситуаціях, таких як спадкування, поділ спільного майна подружжя, примусове стягнення криптовалютних активів в рахунок погашення заборгованості особи перед кредиторами тощо. Автор на прикладі двох класичних криптовалют (Bitcoin та Monero) аналізує технічні аспекти можливості деанонімізації користувачів криптовалют за допомогою заходів фінансового моніторингу, а також експертно-технічного аналізу поведінки користувачів у цифровому середовищі, яка може сприяти або навпаки – максимально ускладнювати встановлення реальних власників криптогаманців. Автором також надається загальний опис можливості використання відповідних доказів в судових та позасудових процедурах. В результаті автор робить висновок про те, що ймовірність встановлення власника криптовалюти поза його волею є відмінною від нуля, зокрема для ВТС, хоча результативність таких заходів залежить від технічного протоколу конкретної криптовалюти, юридичної та технічної поведінки її власника, рівня розвитку і ретельності застосування у конкретній країні законодавства у сфері фінансового моніторингу, наявності розвинутої системи експертних установ у галузі інформаційних технологій. Доведення обставин у такій категорії справ може здійснюватися як за допомогою документів, створених за наслідками заходів фінансового моніторингу, так і за допомогою висновків судових експертиз / експертних досліджень. Відтак, судовий захист цивільних прав учасників правовідносин у сфері обігу криптовалюти хоч і потребує глибоких фахових знань, але є теоретично можливим з використанням звичних способів судового захисту та стандартних процесуальних інструментів.

The article is devoted to the problem of the influence of the anonymous technical nature of classic cryptocurrencies on the implementation and possibility of judicial protection of civil rights of individuals and legal entities in various civil law situations, such as inheritance, division of joint property of spouses, forced collection of cryptocurrency assets to repay a person's debt to creditors, etc. Using the example of two classic cryptocurrencies (Bitcoin and Monero), the author analyzes the technical aspects of the possibility of de-anonymization of cryptocurrency users using financial monitoring measures, as well as expert and technical analysis of user behavior in the digital environment, which can facilitate or, conversely, make it as difficult as possible to detect the real owners of crypto wallets. The author also provides a general description of the possibility of using relevant evidence in judicial and extrajudicial procedures. As a result, the author concludes that the probability of detecting the owner of a cryptocurrency against his will is non-zero, in particular for BTC. However, the effectiveness of such measures depends on the technical protocol of a particular cryptocurrency, the legal and technical behavior of its owner, the level of development and thoroughness of the application of legislation in the field of financial monitoring in a particular country, and the presence of a developed system of forensic institutions in the field of information technologies. Proving the facts in such cases can be carried out both with documents resulting from financial monitoring measures and with conclusions from forensic examinations/expert studies. Therefore, judicial protection of civil rights of participants in legal relations in the field of cryptocurrency circulation, although it requires deep professional knowledge, is theoretically possible using the usual methods of judicial protection and standard procedural tools.