Аналіз змін функціонального стану кульшового суглоба в осіб похилого віку з коксартрозом та саркопенічним ожирінням під впливом програми фізичної терапії

Abstract

Мета: дослідження ефективності впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри функціонального стану кульшового суглоба в осіб похилого віку з остеоартрозом кульшового суглоба та саркопенічним ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 68 осіб похилого віку з остеоартрозом кульшового суглоба та саркопенічним ожирінням. Представники групи порівняння (33 осіб) корегували ознаки остеоартрозу згідно із клінічною настановою «Остеоартроз». Представники основної групи (35 осіб) упродовж трьох місяців займались за програмою фізичної терапії із застосуванням терапевтичних вправ і функціонального тренування, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, масажу, кінезіологічного тейпування; курсу ударно-хвильової терапії, корекції харчування, освіти пацієнтів. Ефективність програми оцінювали за динамікою візуальної аналогової шкали болю, гоніометрії, Modified Harris Hip Score, Hip Disability and Osteoarthritis Outcome Score. Результати. Розроблена комплексна програма фізичної терапії виявила статистичне покращення стану пацієнтів через вплив на компоненти дисфункції кульшового суглоба завдяки покращенню його амплітуди рухів (за гоніометрією), зменшення болю (за візуальною аналоговою шкалою), розширення рухових функціональних можливостей під час виконання різних активностей (за Modified Harris Hip Score та Hip Disability and Osteoarthritis Outcome Score) у порівнянні з вихідними показниками за всіма досліджуваними параметрами (р < 0,05). Пацієнти, які проходили реабілітацію за стандартною програмою корекції остеоартроза, досягнули статистично значущого покращення щодо вихідного стану за досліджуваними показниками (р < 0,05), проте менш вираженого порівняно з апробованою програмою. Висновки. Пацієнти похилого віку з остеоартрозом кульшових суглобів і саркопенічним ожирінням потребують розроблення програм фізичної терапії з урахуванням і корекцією специфіки кожного стану, наявності рухових обмежень, зумовлених порушенням функціонального стану кульшового суглоба, що підвищить загальну ефективність відновних заходів.

Purpose: to study the effectiveness of the developed physical therapy program on the parameters of the functional state of the hip in elderly people with coxarthrosis and sarcopenic obesity. Materials and methods. 68 elderly people with coxarthrosis and sarcopenic obesity were examined. Representatives of the comparison group (33 people) corrected the osteoarthritis according to the clinical guideline “Osteoarthrosis”. Representatives of the main group (35 people) for three months were engaged in a physical therapy program using therapeutic exercises, functional training, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, massage, kinesiological taping, shock wave therapy, nutrition correction, patient education. The effectiveness of the program was evaluated by visual analog pain scale, goniometry, Modified Harris Hip Score, Hip Disability and Osteoarthritis Outcome Score. Results. The developed program of physical therapy revealed a statistical improvement due to the impact on the components of hip dysfunction due to the improvement of its amplitude of movements (goniometry), reduction of pain (visual analog scale), expansion of motor functional capabilities when performing activities (Modified Harris Hip Score and Hip Disability and Osteoarthritis Outcome Score) in comparison with the initial indicators (p < 0,05). Patients of the comparison group achieved a statistically significant improvement relative to the initial state according to the studied indicators (p < 0,05) less pronounced compared to the tested program. Conclusions. Elderly patients with coxarthrosis and sarcopenic obesity need the development of physical therapy programs taking into account and correcting the specifics of each condition, the presence of movement limitations caused by a violation of the functional state of the hip.