ldioms and Phraseological Units in Translation: Theory, Strategies, and Cultural Constraints

Abstract

The article explores idioms and phraseological units as culturally and semantically complex linguistic phenomena that pose sig- nificant challenges in translation. Characterized by semantic opacity, structural stability, and metaphorical meaning, idioms play an essential role in everyday communication, literary discourse, and media language. Their translation often results in semantic loss or pragmatic distortion if cultural and stylistic factors are not adequately considered. The study aims to examine the theoretical foundations of idioms as phraseological units and to systematize translation strategies used in their rendering under cultural constraints. The theoretical framework is based on linguistic research into phraseology and translation studies. Іn particular, the works of R. Gulbodom and М. Lala contribute to under- standing semantic, structural, and functional classifications of phraseo- logical units, while М. Espinal and J. Мateu emphasize the linguistic and cognitive aspects of idioms. The semantic complexity of idioms is further addressed in the works of І. Falkum, А. Vicente, and S. Valera, who ana- lyze the role of polysemy and homonymy in meaning interpretation. Мeth- odologically, the study employs a qualitative and descriptive approach grounded in theoretical analysis, comparative linguistics, and translation studies. Comparative, contextual, and semantic analyses are applied to examine issues of polysemy, homonymy, and cultural variation, enabling an assessment of the semantic, stylistic, and pragmatic adequacy of idiom translation across different discourse types. The findings demonstrate that no single translation strategy is uni- versally applicable. Effective idiom translation requires a flexible, con- text-sensitive approach that balances semantic accuracy, stylistic ade- quacy, and cultural resonance. Prospects for further research include corpus-based studies across languages and genres, investigations into ocessing, the role of machine translation, and pedagogical approaches to teaching idiom translation. У статті проаналізовано ідіоми та фразеологічні одиниці як культурно й семантично складні мовні явища, що створюють істотні труднощі у процесі перекладу. Характеризуючись семантичною непрозорістю, структурною стійкістю та метафоричністю, ідіоми посідають важливе місце у повсякденній комунікації, художньому дискурсі та мові засобів масової інформації. Недостатнє врахування культурних і стилістичних параметрів під час перекладу ідіоматичних виразів може призводити до семантичних втрат. Метою дослідження є аналіз теоретичних засад ідіом як фразеологічних одиниць та систематизація перекладацьких стратегій, що застосовуються для їх точного відтворення з урахуванням культурних чинників. Теоретичну основу роботи становлять праці у галузі фразеології та перекладознавства. Зокрема, дослідження Р. Ґулбодом і М. Лали сприяють осмисленню семантичної, структурної та функціональної класифікації фразеологічних одиниць, тоді як М. Еспіналь і Х. Матеу акцентують увагу на лінгвістичних і когнітивних аспектах ідіом. Семантичну складність ідіоматичних виразів поглиблено розкрито у працях І. Фалкум, А. Вісенте та С. Валери, які аналізують роль полісемії та омонімії в процесі інтерпретації значення. Методологія дослідження ґрунтується на якісному та описовому підході з використанням методів теоретичного аналізу, зіставної лінгвістики та перекладознавства. Зіставний, контекстуальний і семантичний аналізи застосовуються для дослідження проблем полісемії, омонімії та культурної варіативності, що дає змогу оцінити семантичну, стилістичну й прагматичну відповідність перекладу ідіом у різних типах дискурсу. Отримані результати засвідчують, що універсальної стратегії перекладу ідіом не існує. Ефективне відтворення ідіоматичних виразів потребує гнучкого, контекстно зумовленого підходу, який поєднує семантичну точність, стилістичну і культурну відповідність. Перспективи подальших досліджень пов’язані з корпусним аналізом перекладу ідіом у різних мовах і жанрах, вивченням когнітивних аспектів ідіоматичної обробки, аналізом можливостей машинного перекладу та вдосконаленням методики навчання перекладу ідіом.