Когнітивно-лінгвістичні аспекти відтворення концепту СТРАХ в українській мові (на матеріалі англомовних молодіжних антиутопій)

Abstract

Статтю присвячено когнітивно-лінгвістичному аналізу особливостей відтворення концепту СТРАХ в українській мові на матеріалі англомовних молодіжних антиутопій. В умовах глобалізаційних процесів та інтенсивного міжкультурного обміну молодіжна література набуває особливого значення як чинник формування ідентичності та світоглядних орієнтирів підростаючого покоління. У межах антиутопічного дискурсу страх постає як потужний емоційний і смислотворчий інструмент, за допомогою якого моделюється атмосфера напруження, небезпеки й невизначеності та репрезентуються соціальні тривоги сучасності. Теоретичним підґрунтям дослідження слугують положення когнітивної лінгвістики про концепт як багатовимірну ментальну одиницю, що інтегрує образний, поняттєвий та ціннісний компоненти. У роботі окреслено основні когні-тивні механізми актуалізації концепту СТРАХ у мовленні, зокрема метафоризацію, метонімізацію, інтенсифікацію та символізацію; проаналізовано його лексико-семантичні параметри й типові способи вербалізації через номінативні, описові та експресивні засоби. Простежено, як страх концептуалізується через тілесні реакції, просторові образи, колористику та динамічні характеристики. Здійснено зіставлення концептуальних моделей страху в англомовних текстах із їхнім відтворенням в українських перекладах, що дало змогу виявити специфіку перекладацьких трансформацій на рівні образності, інтенсивності, емоційної тональності та семантичних відтінків. Визначено випадки збереження, послаблення або посилення експресії, а також зміни фокусування уваги з індивідуального переживання на соціальний контекст. Результати аналізу засвідчують, що страх у молодіжних антиутопіях функціонує не лише як відображення індивідуального емоційного досвіду персонажів, а й як індикатор колективних соціокультурних тривог і викликів. Це підкреслює доцільність вивчення мовної репрезентації емоцій для глибшого осмислення сучасних культурних і суспільних трансформацій та окреслює перспективи подальших досліджень у межах когнітивного перекладознавства. The article focuses on a cognitive-linguistic analysis of the peculiarities of rendering the concept of FEAR in the Ukrainian language based on English-language young adult dystopian fiction. In the context of globalization and intensive intercultural exchange, young adult literature acquires particular significance as a factor shaping identity and worldview orientations of the younger generation. Within dystopian discourse, fear functions as a powerful emotional and meaning-generating instrument used to construct an atmosphere of tension, danger, and uncertainty, as well as to represent con-temporary social anxieties. The theoretical framework of the study is grounded in cognitive linguistics, which interprets the concept as a multidi-mensional mental unit integrating figurative, notional, and axiological components. The paper outlines the main cognitive mechanisms of the actualization of the concept of FEAR in discourse, including metaphorization, metonymization, inten-sification, and symbolization. Its lexical-semantic parameters and typical means of verbalization are analyzed through nominative, descriptive, and expressive devices. Particular attention is paid to the ways fear is conceptualized through bodily reactions, spatial imagery, color symbolism, and dynamic characteristics. A comparative analysis of conceptual models of fear in English-language texts and their rendering in Ukrainian transla-tions is carried out, which makes it possible to identify the specific features of translation transformations at the levels of imagery, intensity, emotional tone, and semantic nuance. Cases of preservation, mitigation, or amplification of expressive-ness, as well as shifts in focus from individual experience to broader social context, are examined. The results demonstrate that fear in young adult dystopias functions not only as a reflection of the characters’ indi-vidual emotional experience but also as an indicator of collective socio-cultural anxieties and challenges. This confirms the relevance of studying the linguistic representation of emotions for a deeper understanding of contemporary cultural and social transformations and outlines перспективи for further research within the framework of cognitive translation studies.