Virtual reality in medical education: a system review

Abstract

У статті досліджено трансформаційну роль віртуальної реальності та доповненої реальності в медичній освіті, що зумовлена глобальним переходом до дистанційного навчання під час пандемії COVID-19. Хоча віртуальна реальність у медичній освіті зʼявилася ще в 1990-х рр., нещодавній технологічний прогрес, особливо починаючи з 2010-х рр., значно активізував її, недооцінений на той час, потенціал. Всебічний огляд літератури, що включає 52 наукових дослідження, починаючи з 2010 р., показує багатогранність застосування даної технології – від високоточних хірургічних симуляторів до тренінгів із реагування на надзвичайні ситуації, які важко або ж практично неможливо відтворити в симуляційному навчанні.

Відгуки респондентів висвітлюють позитивні оцінки, особливо щодо хірургічних VR-симуляторів, імерсивних медичних сценаріїв і віртуальних препарувальних столів. Віртуальна реальність демонструє позитивний вплив на якість освіти, інтерактивність та ефективність дистанційного навчання. Однак такі проблеми, як висока вартість, технологічні збої та фізичні побічні ефекти, є досі, на середині третього десятиліття ХХІ століття, актуальними та вимагають подальших стратегічних міркувань. Критики висловлюють занепокоєння щодо потенційного негативного впливу на людські звʼязки та сприйняття реальності.

Досягнення балансу між технологічним розвитком і збереженням важливих людських вербальних та невербальних елементів має вирішальне значення. Незважаючи на виклики, віртуальна реальність стає трансформаційною силою в медичній освіті, пропонуючи різноманітний навчальний досвід і позитивні освітні результати. Постійні дослідження та стратегічне планування необхідні для максимального використання потенціалу вказаної технології і вирішення проблем у підготовці наступного покоління медичних працівників, особливо в контексті дистанційного навчання.