Правовий режим відходів війни, що утворилися внаслідок воєнних дій в Україні

Abstract

У пропонованій статті досліджено комплексне правове й організаційне поле, що формується довкола відходів війни, котрі утворюються внаслідок триваючих воєнних дій на території України. Встановлено, що специфіка таких відходів полягає у високій імовірності змішування уламків житлових і промислових об’єктів, згорілих транспортних засобів, вибухонебезпечних залишків озброєнь, токсичних і радіологічно забруднених компонентів, а також біологічно небезпечних матеріалів. Саме ця багатокомпонентність та потенційна наявність вибухонебезпечних предметів ускладнює їх транспортування, тимчасове зберігання й подальше оброблення, що потребує особливої правової регламентації й підготовки фахівців. У дослідженні наголошується, що нинішня законодавча база, навіть з урахуванням нового Закону України «Про управління відходами» [1], який впроваджує ієрархічний підхід до управління відходами і розширену відповідальність виробника, поки що не містить деталізованих механізмів, що враховували б небезпечну природу відходів війни й необхідність комплексної взаємодії між підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій, військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування та екологічними інспекціями.Водночас звертається увага на необхідність імплементації відповідних норм міжнародних конвенцій (Базельської, Роттердамської, Стокгольмської), які, хоч і не створювалися спеціально для воєнних ситуацій, містять загальні принципи контролю за транскордонним перевезенням та обробленням небезпечних відходів. У дослідженні доводиться, що лише ухвалення підзаконних актів, методичних рекомендацій і технічних стандартів дасть змогу забезпечити послідовну реалізацію Закону України «Про управління відходами» для запобігання хаотичному накопиченню відходів війни і довготривалому забрудненню довкілля.Автор наголошує на доцільності створення постійно діючого міжвідомчого органу, який би координував фінансування, матеріально-технічне забезпечення й взаємодію державних інституцій у галузі збирання та оброблення відходів війни. Окрему увагу приділено питанню матеріального й освітнього забезпечення підрозділів, що займаються первинним сортуванням, маркуванням і транспортуванням небезпечних фрагментів; ідеться про забезпечення засобами індивідуального захисту, а також проведення регулярних тренінгів і курсів для саперів, рятувальників і фахівців комунальних служб. Серед практичних рекомендацій виокремлено необхідність запровадження фінансових механізмів публічно-приватного партнерства з метою оперативного створення сортувальних ліній, мобільних дробильних установок і полігонів, придатних для безпечного тимчасового зберігання відходів. Стверджується, що системний підхід до управління відходами війни не лише унеможливить довгострокове забруднення регіонів, а й сприятиме їх оперативній відбудові завдяки повторному використанню ресурсів (бетон, метал, скло), який відповідатиме принципам «кругової економіки». Зроблено висновок, що подальше вдосконалення правового режиму відходів війни на основі нового Закону України «Про управління відходами», міжнародних стандартів і національних програм із залученням відповідних фахівців і донорських організацій є вирішальним чинником для мінімізації екологічних і безпекових ризиків, захисту здоров’я населення та формування передумов для сталого розвитку у післявоєнний період. The article examines the complex legal and organisational framework that is being formed around war waste generated as a result of ongoing hostilities in Ukraine. It is established that the specificity of such waste lies in the high probability of mixing debris from residential and industrial buildings, burnt vehicles, explosive remnants of weapons, toxic and radiologically contaminated components, and biologically hazardous materials. It is this multi-component nature and the potential presence of explosive items that complicates their transportation, temporary storage and further handling, which requires special legal regulation and training. The study notes that the current legislative framework, even with the new Law of Ukraine «On Waste Management» [1], which introduces a hierarchical approach to waste management and extended producer responsibility, does not yet contain detailed mechanisms that would take into account the hazardous nature of war waste and the need for comprehensive interaction between units of the State Emergency Service, military administrations, local governments and environmental inspections.At the same time, attention is drawn to the need to implement the relevant norms of international conventions (Basel, Rotterdam, Stockholm), which, although not specifically designed for military situations, contain general principles of control over transboundary transport and treatment of hazardous waste. The study argues that only the adoption of bylaws, guidelines and technical standards will ensure consistent implementation of the Law of Ukraine «On Waste Management» to prevent the chaotic accumulation of war waste and long-term environmental pollution.The author emphasises the expediency of establishing a permanent interagency body that would coordinate funding, logistics and interaction between state institutions in the field of collection and treatment of war waste. Particular attention is paid to the issue of material and educational support for units involved in the primary sorting, labelling and transportation of hazardous fragments; this includes the provision of personal protective equipment, as well as regular training and courses for sappers, rescuers and utility specialists. Among the practical recommendations is the need to introduce financial mechanisms for public-private partnerships in order to quickly create sorting lines, mobile crushing plants and landfills suitable for safe temporary storage of waste. It is argued that a systematic approach to war waste management will not only prevent long-term pollution of the regions, but will also contribute to their prompt reconstruction through the reuse of resources (concrete, metal, glass), which will be in line with the principles of the «circular economy». It is concluded that further improvement of the legal regime of war waste on the basis of the new Law of Ukraine «On Waste Management», international standards and national programmes with the involvement of relevant experts and donor organisations is a crucial factor for minimising environmental and safety risks, protecting public health and creating preconditions for sustainable development in the post-war period.