Характерні риси ґендерної ідентичності сфери державного управління у Закарпатській області: за результатами опитувань 2012 та 2019 років

Abstract

1. Жінки та чоловіки державні службовці, що стали об'єктом нашого дослідження, виявилися однаково амбітними і орієнтованими на кар'єру. Їх життєва стратегія зводиться до того, щоб знайти оптимальний баланс між заробітком, професійною самореалізацією і приватної сферою. 2. Стратегії жінок та чоловіків державних службовців, загалом, також однакові, хоча у чоловіків вищі зарплатні очікування та амбіції щодо кар’єрного росту. Жертвувати інтересами особистого життя для кар'єри, як і кар'єрою для особистого життя, не схильні ні жінки, ні чоловіки. Хоча респонденти визнають, що можливостей зробити успішну кар’єру у сфері державного управління більше у чоловіків. З результатів опитування видно, що у державному управлінні зберігаються елементи ґендерної дискримінації у вигляді «скляної стелі» і «скляних стін». Характерно й інше, серед дискримінованих груп сьогодні представлені не тільки жінки, але й чоловіки, зазвичай молоді, з проблемами здоров’я чи такі, що мають сімейні/родинні зобов’язання (дружина/діти/батьки з особливими потребами, немічні члени родини тощо). Зокрема, 67% опитаних державних службовців (з них 78% – жінки та 22% – чоловіки) зазначали, що перебувають у кадровому резерві керівних кадрів понад 15 років. Така ситуація в значній частині випадків спровокована політичними аспектами призначень на керівні посади у сфері державного управління. Підсумовуючи, зазначимо, що у жінок та чоловіків державних службовців існують ґендерно-рольові поведінкові особливості, що виражаються, перш за все, у різних стилях комунікації та закріплені ґендерними стереотипами та очікуваннями соціальної й особистої поведінки. Можна казати, що маскулінні форми та моделі поведінки більше сприяють кар’єрному успіху, а фемінні – менше. Однак варто зауважити й те, що дедалі частіше з метою оптимізації процесу управління і ефективного вирішення визначених завдань управлінцям доводиться використовувати андрогінні форми та егалітарні моделі поведінки. Тобто можемо стверджувати, що у найближчі роки варто очікувати на зміни ґендерної ідентичності усієї сфери державного управління в Закарпатській області