Судовий діалог щодо конституційності обмеження соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: еволюція позицій Конституційного Суду України

Abstract

У статті розглянуто питання конституційності обмеження соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, крізь призму динамічного судового діалогу між судами загальної юрисдикції, Конституційним Судом України та Європейським судом з прав людини. Розкрито еволюцію аргументів, якими ці судові інституції обґрунтовували межі допустимого втручання держави у соціальні права, встановлені спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Доведено, що рішення Конституційного Суду України 2002–2008 рр. започаткували доктрину жорсткого захисту соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на основі якої суди загальної юрисдикції здійснювали захист цієї категорії громадян. Разом з тим, з’ясовано, що рішення Конституційного Суду України 2011–2012 рр. у сфері захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, були орієнтовані на підходи Європейського суду з прав людини щодо «меж розсуду держави» в соціальній сфері, і спричинили зміну акцентів: судовий діалог змістився у бік визнання можливості коригування соціальних виплат за умови пропорційності та недоторканності сутнісного змісту права. Встановлено, що після 2018 року судовий діалог знову змінив вектор: Конституційний Суд України відновив традиційний підхід, підкресливши неприпустимість звуження соціальних гарантій спеціальним категоріям громадян через бюджетні закони та підзаконні акти. Цей новий етап діалогу сформував для судів загальної юрисдикції більш визначені орієнтири щодо пріоритетності Конституції України та спеціального закону.У статті зроблено висновок, що у сфері захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, судовий діалог є багатовимірним: Конституційний Суд України – Європейський суд з прав людини – національні суди загальної юрисдикції – органи законодавчої влади – органи виконавчої влади. Цей діалог виявляє напруження між: гарантійною природою соціальних прав, бюджетними обмеженнями та обмеженням, зумовленими воєнним станом; верховенством права та дискрецією Кабінету Міністрів України; стабільністю конституційних стандартів та гнучкістю підходів Європейського суду з прав людини. Конституційний судовий діалог у цій сфері продовжується і на сучасному етапі: зокрема, стаття 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» відтворює вже відомі українському суспільству колізії, які є предметом нових справ Конституційного Суду України та будуть предметом нових наукових досліджень. The article examines the constitutionality of limiting social guarantees for citizens affected by the Chornobyl disaster through the lens of a dynamic judicial dialogue among courts of general jurisdiction, the Constitutional Court of Ukraine, and the European Court of Human Rights. It reveals the evolution of the arguments used by these judicial institutions to justify the permissible scope of state interference with social rights established by the special Law of Ukraine «On the Status and Social Protection of Citizens Affected by the Chornobyl Disaster.» The study demonstrates that the Constitutional Court of Ukraine’s decisions of 2002–2008 laid the foundation for a doctrine of strict protection of social guarantees for this category of citizens, which guided courts of general jurisdiction in their adjudication. At the same time, it is shown that the Constitutional Court’s decisions of 2011–2012 shifted toward the European Court of Human Rights’ approaches regarding the “margin of appreciation” in the social sphere, resulting in a change of emphasis: judicial dialogue began to accept the possibility of adjusting social benefits, provided proportionality is maintained and the essential content of the right remains intact.It is further established that after 2018 the judicial dialogue shifted once more: the Constitutional Court of Ukraine restored its traditional approach, emphasizing the inadmissibility of narrowing social guarantees for special categories of citizens through budget laws and subordinate legislation. This renewed phase of judicial dialogue provided courts of general jurisdiction with clearer guidance regarding the primacy of the Constitution of Ukraine and the special law.The article concludes that in the field of protecting citizens affected by the Chornobyl disaster, judicial dialogue is multidimensional, involving the Constitutional Court of Ukraine, the European Court of Human Rights, national courts of general jurisdiction, and legislative and executive authorities. This dialogue reflects tensions between: the protective nature of social rights, budgetary constraints, and restrictions arising from martial law; the rule of law and the discretion of the Cabinet of Ministers of Ukraine; the stability of constitutional standards and the flexibility of the European Court of Human Rights’ approaches. The constitutional judicial dialogue in this field continues today: for instance, Article 45 of the Law of Ukraine «On the State Budget of Ukraine for 2025» reproduces controversies long familiar to Ukrainian society, which are now the subject of new cases before the Constitutional Court of Ukraine and will undoubtedly generate further scholarly analysis.