Трансляція ідіостилю автора в перекладі роману «9 листопада» Коллін Гувер

Abstract

Запропоновану статтю присвячено аналізові особливостей відтворення ідіостилю Коллін Гувер та емоційної тональности в українському перекладі її роману «9 листопада». У дослідженні поєднано традиційні лінґвістичні методи з інструментами корпусної та комп’ютерної лінґвістики (Sketch Engine, LIWC-22), що дало змогу здійснити як якісний, так і кількісний аналіз емоційного забарвлення тексту. Мету дослідження визначено як з’ясування способів збереження індивідуально-авторського стилю та передачі емоційної динаміки твору під час перекладу. Показано, що поєднання корпусних і комп’ютерних методик із традиційними лінґвістичними підходами забезпечує комплексне бачення процесу перекладу та сприяє глибшому розумінню механізмів відтворення емоційної тональности художнього тексту. Проаналізовано лінґвостилістичні особливості оригінального тексту, схарактеризовано типові риси ідіостилю письменниці. Простежено, як зазначені ознаки реалізовано в українському перекладі Сергія Ковальчука. Виокремлено перекладацькі трансформації, використані для досягнення семантичної та емоційної еквівалентности, зокрема лексичну заміну, модуляцію, експлікацію, синтаксичну перебудову. Наведено кількісні показники їхнього вживання. Використано інструмент LIWC-22 (Linguistic Inquiry and Word Count), створений Дж. Пеннебейкером у 90-х роках минулого століття, що еволюціонував з ролі пробного застосунку для експериментальних досліджень до одного з передових засобів дослідження тексту та зараз вміщує у собі різноманітні можливості, розподілені на модулі. За допомогою згаданого текстового аналізатора здійснено кількісний аналіз частотности вживання лексем із позитивною, негативною та нейтральною тональністю. Виявлено, що в українському перекладі загальну емоційну динаміку оригіналу збережено, однак простежено тенденцію до посилення експресивности, що пояснено використанням стилістичних засобів, властивих українській мовній традиції. У перекладі зафіксовано також випадки смислової модуляції, які посилюють психологічну напруженість окремих епізодів. Загалом продемонстровано, що переклад є складним і багатогранним процесом, який вимагає від перекладача не лише знання мов, а й глибокого розуміння етнокультурних чинників. The proposed paper is dedicated to analysing the features of reproducing Colleen Hoover’s idiostyle and emotional tone in the Ukrainian translation of her novel «November 9». The study combines traditional linguistic methods with corpus and computational linguistics tools (Sketch Engine, LIWC-22), enabling both qualitative and quantitative analysis of the text’s emotional tone. The research aims to identify methods for preserving the author’s individual style and conveying the emotional dynamics of the work during translation. It is demonstrated that combining corpus and computational techniques with traditional linguistic approaches provides a comprehensive view of the translation process and enhances understand-ing of the mechanisms for reproducing the emotional tone of a literary text. The linguo-stylistic features of the original text are analysed, and the typical characteristics of the writer’s idiostyle are described. The study traces how these features are implemented in the Ukrainian translation by Serhiy Kovalchuk. Trans-lation transformations used to achieve semantic and emotional equivalence are identified, including lexical substitutions, modulation, explicitation, and syntactic restructuring, with quantitative indicators of their use provided. The LIWC-22 (Linguistic Inquiry and Word Count) tool, developed by J. Pennebaker in the 1990s, evolved from an experimental application into a leading text analysis tool with diverse functionalities distributed across modules, was employed. Using this text analyser, a quantitative analysis of the frequency of lexemes with positive, negative, and neutral tone was conducted. It was found that the overall emotional dynamics of the original are preserved in the Ukrainian trans-lation, although there is a tendency toward increased expressiveness, which is explained by the use of stylistic devices inherent to the Ukrainian linguistic tradition. Instances of semantic modulation, which intensify the psychological tension of certain episodes, were also observed in the translation. Overall, it is demonstrated that translation is a complex and multifaceted process that requires linguistic knowledge and a deep understanding of ethnocultural factors.