Реалізація права на альтернативну (невійськову) службу як одна з форм виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни

Abstract

У статті на основі аналізу низки наукових позицій та нормативної бази у сфері надання громадянину права на відмову від несення військової служби за переконаннями, розглянуті проблемні правові питання щодо здійснення цього права як однієї з форм виконання конституційного обов’язку громадян щодо захисту Вітчизни.Конституційний обов’язок громадян щодо захисту Вітчизни, передбачає декілька форм виконання: виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни у формі реалізації права на спротив недемо-кратичному правлінню, яке посягає на засади конституційної демократії; виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни у формі проходження військової служби за призовом; виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни у формі проходження альтернативної цивільної (невійськової) служби.Звернуто увагу, що доцільно та логічно, розглядати частину 4 статті 35 Конституції Украї-ни, яка говорить про те, що «у разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігій-ним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою», як один із форм виконання конституційного обов’язку громадянина щодо захисту Вітчизни. Тобто, альтернативна цивільна служба має в собі ознаки або властивості двох різних правових конструкцій, як, з одного боку, суб’єктивного права, а з іншого - юридичного обов’язку громадянина. Обов’язок проходження альтернативної цивільної служби можна порівняти з обов’язком щодо виконання військового обов’язку. Кожен з обов’язків є вимогою, які пред’являються до людини і громадянина і пов’язані з необхідністю її участі в забезпеченні інтересів суспільства, держави. Акцентовано, що право на альтернативну цивільну службу є конституційне право на заміну одного з конституційних обов’язків іншим конституційним обов’язком. Іншими словами, право людини полягає у виборі між обов’язками, без яких не можливе функціонування в тому числі права на альтернативну (невійськову) службу. Реалізація цього права передбачає можливість вибору виконання громадянами обов’язку перед державою в тому числі і щодо захисту Вітчизни, але у сферах, не пов’язаних з армією, прийняттям присяги та використання зброї. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що реалізація громадянином права на альтернативну цивільну службу, дозволяє з одного боку виконувати громадянину свій обов’язок перед державою, перед суспільством, іншими (невійськовими) видами суспільно-ко-рисної діяльності, а з іншого, дозволяє вповні реалізувати свободу совісті, віросповідання, переконань індивіда в суспільстві, що є базовими елементами для вільного розвиту її особистості. Утверджуючи та забезпечуючи право на альтернативну службу, держава тим самим проявляє повагу до прав та свобод громадян, не змушуючи йти їх проти своєї совісті. Based on the analysis of a number of scientific positions and the regulatory framework in the area of granting a citizen the right to conscientious objection to military service, the article examines the problematic legal issues relating to the exercise of this right as one of the forms of performing of the constitutional duty of citizens to defend the Motherland.The constitutional duty of citizens to defend the Fatherland envisages several forms of performing: performing of the duty to defend the Fatherland in the form of exercising the right to resist undemocratic rule which encroaches on the principles of constitutional democracy; performing of the duty to defend the Fatherland in the form of military service under conscription; performing of the duty to defend the Fatherland in the form of alternative civilian (non-military) service.The author notes that it is expedient and logical to consider part 4 of Article 35 of the Constitution of Ukraine, which states that ‘if the performance of military duty contradicts the religious beliefs of a citizen, the performance of this duty should be replaced by alternative (non-military) service’, as one of the forms of performing of the constitutional duty of a citizen to protect the Motherland. In other words, alternative civilian service has features or properties of two different legal constructs, on the one hand, as a subjective right and, on the other hand, as a legal obligation of a citizen. The obligation to perform alternative civilian service can be compared to the obligation to perform military duty. Each of the duties is a requirement imposed on a person and a citizen and is related to the need for his/her participation in ensuring the interests of society and the state.Based on the results of the study, it is concluded that the exercise by a citizen of the right to alternative civilian service allows, on the one hand, a citizen to fulfill his/her duty to the State, to society, and to other (non-military) types of socially useful activities, and, on the other hand, allows for the full exercise of freedom of conscience, religion, and beliefs of an individual in society, which are the basic elements for the free development of his/her personality. By affirming and ensuring the right to alternative service, the State thereby shows respect for the rights and freedoms of citizens without forcing them to go against their conscience.