Правове забезпечення розвитку екологічного туризму в Україні: сучасний стан та перспективи

Abstract

У статті розглянуто актуальні питання розвитку екологічного туризму як порівняно нового, але інтенсивно зростаючого напряму туристичної сфери. Визначено основні теоретичні засади екотуризму, починаючи з першого визначення Гектора Цебаллоса-Ласкурейна, що підкреслює його мету збереження природних і культурних багатств. Особливу увагу приділено потенціалу України для розвитку екологічного туризму, що зумовлений її вигідним географічним розташуванням, значним природно-рекреаційним багатством, унікальними ландшафтами, глибокими традиціями гармонійної взаємодії людини з природою та розгалуженою мережею природоохоронних територій. Проаналізовано правове регулювання туристичної діяльності в Україні, зокрема в умовах воєнного стану, з урахуванням ролі Верховної Ради, Кабінету Міністрів, центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також військових адміністрацій. Розкрито значення Закону України «Про туризм» та інших нормативно-правових актів у забезпеченні ліцензування, стандартизації та сертифікації туристичних послуг. Досліджено природно-рекреаційний потенціал України та підкреслено значення національних традицій збереження природи, що є основою для формування сталого екотуризму. Розкрито роль туризму як інструменту екологічної освіти, самореалізації та розвитку громадянської відповідальності.Досліджено вплив повномасштабної війни на туристичну галузь України, яка зазнала значних втрат через активні бойові дії, руйнування інфраструктури, закритий повітряний простір та порушення логістики. Висвітлено адаптацію внутрішнього туризму та перепрофілювання туристичної інфраструктури для потреб вимушених переселенців.Підкреслено необхідність екологічно відповідального розвитку екотуризму в Україні, що передбачає впровадження системних підходів: екологічної політики для туристичних компаній, підтримки біорізноманіття, екопросвіти відвідувачів, мінімізації забруднення та контролю за споживанням природних ресурсів. Зазначено, що розвиток екологічного туризму може стати ефективним механізмом збереження природних територій, стимулювання сталого розвитку, покращення економічної ситуації та зміцнення міжнародних зв’язків України. The article addresses the pressing issues surrounding the development of ecological tourism as a relatively new yet rapidly growing sector of the tourism industry, which gained global recognition following the adoption of the Quebec Declaration in 2002. The core theoretical foundations of ecotourism are defined, beginning with the first conceptualization by Héctor Ceballos-Lascuráin, which emphasizes its goal of preserving natural and cultural heritage. Particular attention is paid to Ukraine’s potential for ecotourism development, which stems from its favorable geographical location, rich natural and recreational resources, unique landscapes, deep-rooted traditions of harmonious coexistence between humans and nature, and a well-developed network of protected areas.The article analyzes the legal framework for tourism activities in Ukraine, especially under martial law, taking into account the roles of the Verkhovna Rada, the Cabinet of Ministers, central and local executive authorities, and military administrations. The importance of the Law of Ukraine “On Tourism” and other regulatory acts in ensuring licensing, standardization, and certification of tourism services is discussed. The role of tourism as a tool for environmental education, personal development, and fostering civic responsibility is also explored.The impact of the full-scale war on Ukraine’s tourism industry is examined, revealing major losses due to active hostilities, infrastructure destruction, closed airspace, and disrupted logistics. The adaptation of domestic tourism and the repurposing of tourism infrastructure to meet the needs of internally displaced persons are highlighted.The article underscores the necessity for environmentally responsible ecotourism development in Ukraine, advocating for systematic approaches that include the implementation of environmental policies for tourism businesses, biodiversity conservation, visitor education, pollution minimization, and sustainable resource management. It is concluded that ecotourism can serve as an effective tool for the preservation of natural areas, the promotion of sustainable development, the improvement of the national economy, and the strengthening of Ukraine’s international standing.