Теоретико-правові аспекти сексуального домагання як адміністративного правопорушення

Abstract

У статті здійснено теоретико-правовий аналіз сексуального домагання як адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1737 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Проблематика юридичної відповідальності за вчинення таких дій є надзвичайно актуальною в контексті захисту прав людини та забезпечення гендерної рівності. Вперше в українському адміністративному законодавстві передбачено окремий склад правопорушення за дії сексуального характеру, що мають принизливий або образливий характер і вчиняються проти бажання особи. Наголошено, що запровадження цієї норми є реалізацією міжнародних зобов’язань України, зокрема, статті 40 Стамбульської конвенції. Окреслено основні ознаки складу правопорушення: умисний характер дій, їхній сексуальний підтекст, відсутність згоди потерпілої особи, принизливість чи образливість дій, а також способи вираження – вербальні, невербальні, зокрема з використанням інформаційних технологій. Звернута увага на відмінність правової природи сексуальних домагань як адміністративного правопорушення від кримінально караних посягань на статеву свободу чи статеву недоторканість.У межах аналізу чинної редакції статті 1737 КУпАП виявлено низку прогалин: відсутність у диспозиції ознаки створення залякувального, ворожого, принизливого або образливого середовища; відсутність фізичної форми; складність інтерпретації окремих понять (наприклад, «рухи тіла»). Акцентовано увагу на складність розмежування між соціально прийнятним фліртом і сексуальним домаганням, що ускладнює доказування умислу у відповідних справах.Окремо проаналізовано підходи до тлумачення кваліфікуючих ознак складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 1737 КУпАП. Особливу увагу приділено питанню залежності потерпілої особи від правопорушника. Наголошено на необхідності розширення переліку кваліфікуючих ознак, зокрема у випадках вчинення дій щодо неповнолітніх, осіб з інвалідністю, осіб у безпорадному стані тощо.У статті здійснено аналіз національної судової практики, яка формується у цій категорії справ, а також наявний досвід зарубіжних країн, зокрема законодавства Грузії. Зроблено висновки щодо необхідності удосконалення українського адміністративного законодавства для забезпечення ефективного захисту від сексуальних домагань відповідно до міжнародних стандартів. The article provides a theoretical and legal analysis of sexual harassment as an administrative offense under Article 1737 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses. The issue of legal liability for such actions is extremely relevant in the context of human rights protection and gender equality. For the first time, Ukrainian administrative legislation provides for a separate offense for sexual acts of a humiliating or offensive nature and committed against a person’s will. It is emphasized that the introduction of this provision is the implementation of Ukraine’s international obligations, in particular, Article 40 of the Istanbul Convention.The author outlines the main features of the offense: intentional nature of the actions, their sexual connotations, lack of consent of the victim, humiliation or offensiveness of the actions, as well as the methods of expression - verbal, non-verbal, including the use of information technology. Attention is drawn to the difference between the legal nature of sexual harassment as an administrative offense and criminalized attacks on sexual freedom or sexual inviolability.The analysis of the current version of Article 1737 of the Code of Administrative Offenses reveals a number of gaps: the absence of a sign of creating an intimidating, hostile, humiliating or offensive environment in the disposition; lack of physical fitness; and the difficulty of interpreting certain concepts (e.g., «body movements»). The author emphasizes the difficulty of distinguishing between socially acceptable flirting and sexual harassment, which makes it difficult to prove intent in such cases.The author also analyzes the approaches to the interpretation of the qualifying features of the offense under part two of Article 1737 of the Code of Administrative Offenses. Particular attention is paid to the issue of dependence of the victim on the offender. The author emphasizes the need to expand the list of qualifying features, in particular, in cases of actions against minors, persons with disabilities, persons in a helpless state, etc.The article analyzes the national judicial practice which is being formed in this category of cases, as well as the existing experience of foreign countries, in particular, the legislation of Georgia. The author draws conclusions about the need to improve Ukrainian administrative legislation to ensure effective protection against sexual harassment in accordance with international standards.