Clinical features of lyme borreliosis and complexities in differential diagnosis

Abstract

Introduction Lyme disease remained one of the most widespread vector-borne infections, which determined the relevance of studying its gender-specific clinical features. Aim of the study. The aim of the study was to determine the clinical and diagnostic features of Lyme disease in women with gynaecological complaints and to compare them with male patients. Materials and methods. Statistical, serological, and comparative clinical methods were applied in the analysis of medical records and symptomatology. Results. A total of 342 clinical cases were investigated, including 193 women and 149 men. Among female patients presenting with gynaecological complaints, serological testing confirmed Lyme borreliosis in 41.9% of cases, which necessitated revision of the primary diagnosis and treatment approach. It was established that 67.8% of women reported chronic pelvic pain, 54.3% had menstrual irregularities, and 48.7% experienced neurovegetative symptoms such as excessive sweating, headaches, and mood instability. The structure of complaints in patints were analysed. We have obsrved in women aged 35–55 years, that manifestations of Borreliosis were frequently misinterpreted as signs of climacteric syndrome. It was generalised that prolonged symptomatic gynaecological treatment without addressing the infectious aetiology led to a 2.3-fold increase in the risk of disease chronification. After the study we have summarised next - that timely recognition of non-specific somatic symptoms as potential manifestations of Lyme disease allowed for early interdisciplinary search and intervention. Conclusions. Lyme disease presents with a wide complex of symptoms, presenting clear sex- and age-related differences: women have gynecological/neurovegetative complaints in majority, men - mainly musculoskeletal and neurological. Infection can influenced on female reproductive health, causing menstrual irregularities, dyspareunia, and diorder ovulatory function, most of which improve after antibiotic therapy. Diagnostic delays increasing the risk of Chronic disease due to nonspecific, multisystemic manifestations and low clinical suspicion. Interdisciplinary evaluation and repeat serological testing are essential; screening algorithms for women with unclear gynecological complaints are recommended.

Резюме. Вступ. Хвороба Лайма залишалася однією з найпоширеніших трансмісивних інфекцій, що зумовило актуальність дослідження її ґендерних клінічних особливостей. Мета дослідження. Визначити клініко-діагностичні особливості хвороби Лайма у жінок із гінекологічними скаргами та порівняти їх із проявами у чоловіків. Матеріали та методи. Було використано статистичні, серологічні та порівняльно-клінічні методи аналізу медичної документації та симптомів. несвідомого BLW, то за даними низки авторів, немовля отримує їжу з ложки, однак може несвідомо хапати тверду їжу зі столу і класти до рота без належного контролю кількості чи вмісту їжі з боку матері чи дорослих членів сім’ї (часто у вигляді гри з дитиною). Тому матері, які дотримуються BLW, дуже відрізняються за своїм досвідом і дотриманням методики BLW. Ці розбіжності є певною проблемою у порівнянні досліджень методики введення BLW прикорму і його поширеності. несвідомого BLW, то за даними низки авторів, немовля отримує їжу з ложки, однак може несвідомо хапати тверду їжу зі столу і класти до рота без належного контролю кількості чи вмісту їжі з боку матері чи дорослих членів сім’ї (часто у вигляді гри з дитиною). Тому матері, які дотримуються BLW, дуже відрізняються за своїм досвідом і дотриманням методики BLW. Ці розбіжності є певною проблемою у порівнянні досліджень методики введення BLW прикорму і його поширеності. несвідомого BLW, то за даними низки авторів, немовля отримує їжу з ложки, однак може несвідомо хапати тверду їжу зі столу і класти до рота без належного контролю кількості чи вмісту їжі з боку матері чи дорослих членів сім’ї (часто у вигляді гри з дитиною). Тому матері, які дотримуються BLW, дуже відрізняються за своїм досвідом і дотриманням методики BLW. Ці розбіжності є певною проблемою у порівнянні досліджень методики введення BLW прикорму і його поширеності. Результати досліджень. Проаналізовано 342 клінічні випадки, серед яких 193 становили жінки та 149 – чоловіки. У пацієнток із гінекологічними скаргами у 41,9% випадків серологічні дослідження підтвердили наявність бореліозу, що зумовило перегляд первинного діагнозу та тактики лікування. Було встановлено, що 67,8% жінок повідомляли про хронічний біль у малому тазі, у 54,3% спостерігалися порушення менструального циклу, а у 48,7% відзначалися нейровегетативні прояви, зокрема підвищена пітливість, головний біль та емоційна нестабільність. Було проаналізовано структуру скарг і узагальнено, що у жінок віком 3555 років прояви бореліозу часто трактувалися як симптоми клімактеричного синдрому. Було виявлено, що тривале симптоматичне гінекологічне лікування без урахування інфекційної етіології підвищувало ризик хронізації хвороби у 2,3 разу. Було узагальнено, що своєчасне розпізнавання неспецифічних соматичних симптомів як можливих проявів хвороби Лайма забезпечувало раннє міждисциплінарне втручання. Висновки. 1. Лайм-бореліоз проявляється широким спектром симптомів із чіткими відмінностями за статтю та віком: у жінок переважають гінекологічні та нейровегетативні скарги, у чоловіків, переважно опорно-рухові та неврологічні. 2. Інфекція може впливати на репродуктивне здоров’я жінок, спричиняючи менструальні порушення, диспареунію та овуляторні дисфункції, більшість яких покращуються після антибіотикотерапії. 3. Затримки в діагностиці підвищують ризик хронічного перебігу захворювання через неспецифічні, мультисистемні симптоми та низьку клінічну підозру. 4. Необхідні міждисциплінарна оцінка та повторне серологічне тестування; рекомендується застосування алгоритмів скринінгу для жінок із незрозумілими гінекологічними скаргами.