Захист прав та інтересів стягувача аліментів у разі перебування боржника за кордоном: особливості правозастосування в умовах воєнного стану в Україні

Abstract

Стаття присвячена особливостям реалізації аліментних зобов’язань у разі перебування боржника за межами України, та подальшими механізмами захисту прав стягувача. Авторами проаналізовано наявні вітчизняні моделі стягнення аліментів: в порядку позовного та наказного провадження. Виявлено переваги (швидкість видачі та набрання законної сили процесуальним документом, реалізації принципу процесуальної економії та зменшення процесуального навантаження на суди) та недоліки (чітко встановлений розмір стягнення) судового наказу у разі стягнення аліментів. Окремо здійснено аналіз особливостей перегляду судового наказу, а саме в порядку перегляду за нововиявленими обставинами. Наголошено на критеріях визначених Верховним Судом для перегляду даної категорії справ за нововиявленими обставинами. Особливу увагу авторів зосереджено на механізмах стягнення аліментів у разі перебування боржника закордоном, а саме за наявності відповідного судового рішення (наказу) в Україні та у разі його відсутності. Встановлено особливості процедури подання заяви про стягнення аліментів за наявності судового рішення в Україні. Виявлено, що незважаючи на ефективність такого механізму стягнення, даний процес може бути дещо затяжним у часі. Досліджено особливості застосування положень міжнародних договорів, зокрема Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 1956 року та Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року, а також роль Міністерства юстиції України як центрального органу у процедурі визнання та виконання рішень. Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану та масових міграційних процесів ефективний захист прав стягувача аліментів потребує комплексного застосування національних процесуальних механізмів та міжнародно-правових інструментів. Встановлено, що належне процесуальне оформлення документів, дотримання приписів міжнародних договорів та взаємодія компетентних органів держав є ключовими передумовами забезпечення реального виконання аліментних зобов’язань і гарантування права дитини на належне утримання. Автори дослідили механізми стягнення аліментів за наявності судового рішення в Україні закордоном на прикладі двох європейських держав: Республіки Польща та Королівства Нідерландів. На прикладі судової практики вказаних іноземних держав, визначено, що ключове значення для надання дозволу на примусове виконання іноземних судових рішень відіграє дотримання вимог, встановлених відповідними міжнародно-правовими актами, у разі недотримання останніх є імперативною підставою для відмови у виконанні відповідного рішення, що може значно ускладнити захист прав дитини на утримання. The article is devoted to the peculiarities of the implementation of alimony obligations in the event that the debtor resides outside Ukraine, and to further mechanisms for the protection of the rights of the alimony claimant. The authors analyzed the existing national models of alimony recovery: in the order of claim proceedings and writ proceedings. The advantages (speed of issuance and entry into legal force of the procedural document, implementation of the principle of procedural economy and reduction of the procedural burden on courts) and disadvantages (clearly established amount of recovery) of a court order in alimony recovery are identified. A separate analysis of the peculiarities of the review of a court order, namely in the order of review under newly discovered circumstances, was carried out. Emphasis is placed on the criteria determined by the Supreme Court for reviewing this category of cases under newly discovered circumstances. Special attention of the authors is focused on mechanisms of alimony recovery in the event that the debtor resides abroad, namely in the presence of a relevant court decision (order) in Ukraine and in the absence thereof. The peculiarities of the procedure for submitting an application for alimony recovery in the presence of a court decision in Ukraine are established. It is revealed that, despite the effectiveness of such a recovery mechanism, this process may be somewhat prolonged in time. The peculiarities of the application of the provisions of international treaties, in particular the Convention on the Recovery Abroad of Maintenance of 1956 and the Convention on the International Recovery of Child Support and Other Forms of Family Maintenance of 2007, as well as the role of the Ministry of Justice of Ukraine as a central authority in the procedure for recognition and enforcement of decisions, are examined. It is substantiated that under conditions of martial law and mass migration processes, effective protection of the rights of the alimony claimant requires the comprehensive application of national procedural mechanisms and international legal instruments. It is established that proper procedural formalization of documents, compliance with the provisions of international treaties, and interaction between competent authorities of states are key prerequisites for ensuring the actual enforcement of alimony obligations and guaranteeing the child’s right to proper maintenance. The authors examined the mechanisms of alimony recovery abroad in the presence of a court decision in Ukraine on the example of two European states: the Republic of Poland and the Kingdom of the Netherlands. Based on the judicial practice of these foreign states, it is determined that compliance with the requirements established by relevant international legal acts plays a key role in granting permission for the compulsory enforcement of foreign court decisions, and failure to comply with them constitutes an imperative ground for refusal of enforcement of the relevant decision, which may significantly complicate the protection of the child’s right to maintenance.