Діяльність малих церков в умовах розвитку авторитарних тенденцій у політичному житті Угорщини у 30-х роках ХХ століття

Abstract

Статтю присвячено дослідженню питання малих церков (сект) у рамках поділу віросповідань на «прийняті за законом», «визнані законними» та «невизнаними» в умовах розвитку авторитарних тенденцій у політично- му житті Угорщини у 30-х роках ХХ століття. У даній статті автор наголошує, що фактично такий поділ віросповідань на «істинні» і «хибні», «добрі» й «погані», «корисні» та «шкідливі» призвів до переслідування з боку держави так званих «сект» (малих церков), як тоді в Угорщині називали деякі «невизнані» конфесії. Автор зазначає, що у міжвоєнний період в Угорщині діяла чисельна кількість релігійних громад і рухів, що не належали ані до «прийнятих за законом», ані до «визнаних за законом» віросповідань. У статті автор надає відомості про релігійні громади які отримали статус «невизнаних» віросповідань й не були визнані державою, й тому не мали публічно-правової організації. Висвітлено питання державної позиції щодо сектантського питання, про- аналізовано зміст Законів, указів і розпоряджень законодавчих і виконавчих державних органів угорської влади стосовно перешкоджання діяльності малих релігійних громад. Автор зазначає, що у 1930-х рр. угорська держава ототожнювала окремі «невизнані» церкви з лівими чи правими громадськими рухами, які займалися «небезпеч- ною» політичною діяльністю, тому важливе значення у справі моніторингу малих церков мав орган жандармерії з політичного розшуку. У статті розглянуто роль жандармерії у вирішенні так званого «сектантського питан- ня», адже за часів регенства Горті цей орган був одним із найважливіших правоохоронних структур в Угорщині. Надано аналіз структури державних силових органів внутрішньої безпеки Угорщини, їх діяльності та звітуван- ня щодо результатів розслідування діяльності сектантських рухів. Автором охарактеризовано співпрацю між різними угорськими міністерствами щодо вирішення так званого сектантського питання. Автор зазначає, що всі урядові укази та закони в Угорщині 1930-х років мали дискримінаційний характер відносно малих церков та, що угорська політична і правова система мала ознаки наслідування системи нацистської Німеччини. Для вирішення наукових завдань, що стосуються дослідження питання малих церков (сект) у рамках поділу віросповідань на «прийняті за законом», «визнані законними» та «невизнаними» в умовах розвитку авторитар- них тенденцій у політичному житті Угорщини у 30-х роках ХХ століття у статті опрацьовано угорськомовні наукові праці з даної тематики.