Регіональний аналіз забезпеченості лікарями загальної практики-сімейними лікарями в Україні у період з 2008 по 2020 роки

Abstract

Мета дослідження полягає в аналізі забезпеченості лікарями первинної медичної допомоги, зокрема лікарями ЗПСЛ, із урахуванням регіональних особливостей України. Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз динаміки забезпеченості лікарями первинної медичної допомоги в Україні за період із 2008 по 2020 рік. Розраховано тренди динаміки забезпеченості лікарями ЗПСЛ із використанням регресивного аналізу. Для порівняння структур використано метод хі-квадрат. Результати дослідження. У 2020 році в Україні забезпеченість лікарями первинної медичної допомоги (ПМД) та їх частка у загальній лікарській структурі була найменшою серед країн ОЕСР. У період із 2008 по 2020 рік спостерігалася тенденція до зниження забезпеченості лікарями ПМД і достовірне зростання забезпеченості лікарями ЗПСЛ на тлі зменшення забезпеченості лікарями-терапевтами та лікарями-педіатрами. Аналіз забезпеченості лікарями ЗПСЛ областей свідчить про наявність регіональних особливостей. Найбільші значення цього показника виявлено у Вінницький, Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій областях, а найменші – у Луганській, Донецькій, Херсонській, Харківській та Кіровоградській областях. У період із 2013 по 2021 рік в Україні збільшилася кількість штатних посад лікарів ЗПСЛ у закладах охорони здоров’я на 8,4% та зросла середня укомплектованість цих посад фізичними особами (з 70,69+1,86% у 2013 році до 76,39+1,6% у 2021 році). Висновки. Під час дослідження встановлено, що в Україні існує дефіцит лікарів первинної медичної допомоги у системі охорони здоров’я та спостерігається нерівномірний розподіл людських ресурсів цього рівня допомоги за регіонами, а також зберігається пріоритетність забезпеченості лікарями вторинної спеціалізованої медичної допомоги над первинною медичною допомогою. Визначено нерівномірну географічну укомплектованість штатних посад лікарів ЗПСЛ фізичними особами. Особливо низька укомплектованість спостерігається у Кіровоградській, Херсонській, Луганській, Миколаївській областях та у місті Київ.

The purpose of the study is to analyze the availability of primary care physicians, in particular general practitioners (GP), taking into account regional characteristics in Ukraine. Research materials and methods. An analysis of the dynamics of availability of primary care doctors in Ukraine from 2008–2020. The trends of GP availability dynamics were calculated using regression analysis. The Chi-square method was used to compare the structures. Research result. In 2020, the supply of primary care physicians (PCP) and their share in the overall medical structure in Ukraine was the lowest among OECD countries. From 2008 to 2020, there was a tendency to decrease the provision of PCP doctors and a significant increase in the provision of general practitioners (GP) against the background of a decrease in the provision of therapists and pediatricians. An analysis of the GP supply by regions indicates the presence of regional peculiarities. The highest indicators were found in Vinnytsia, Zakarpattia, Lviv, Ternopil and Chernivtsi regions, and the lowest – in Luhansk, Donetsk, Kherson, Kharkiv and Kirovohrad regions. From 2013 to 2021, in Ukraine there was an increase of 8.4% in the number of full-time GP positions in health care institutions, and the average staffing of these positions by individuals increased from 70.69+1.86% in 2013 to 76.39+1.6% in 2021. Conclusions. In the course of the study, we established that in Ukraine there is a shortage of primary care doctors in the health care system and an uneven distribution of human resources of this level of care by region, the priority of provision of secondary specialized care doctors over primary care care is maintained, uneven geographic staffing of GP full-time positions by natural persons, especially low staffing in Kirovohrad, Kherson, Luhansk, Mykolaiv regions and the city of Kyiv.