Закриття конституційного провадження у зв’язку зі смертю скаржника: практика Конституційного Суду України

Abstract

У статті проаналізовано проблемне питання закриття конституційного провадження у зв’язку із смертю скаржника. Розглянуто національну та європейську практику з цього питання, зокрема підходи органів конституційної юстиції щодо допустимості продовження провадження за відсутності заявника, з урахуванням публічного інтересу та значення справи для захисту конституційних прав і свобод. Проаналізовано Рішення Конституційного Суду України No 14-у(ІІ)/2024 від 26 лютого 2024 року у справі No 3-57/2021(131/21) та окрему думку судді Конституційного Суду України В.В. Городовенка з цього питання. Звернено увагу на те, що українське законодавство передбачає можливість кожного громадянина звертатися до Конституційного Суду України з конституційною скаргою для захисту своїх суб’єктивних прав та свобод. Це є одним із механізмів, що спрямовані на забезпечення захисту конституційних прав громадян та гарантії дотримання принципів конституційності. Доведено, що такий механізм є важливим для забезпечення доступу громадян до судового захисту їхніх прав та свобод у випадках, коли інші засоби правового захисту виявляються недостатніми. Зроблено висновок, що введення інституту конституційної скарги в Україні є важливим кроком для зміцнення правозахисних механізмів та забезпечення громадянам можливості захищати свої права безпосередньо через органи конституційної юстиції. Проте для максимальної ефективності цього інструменту необхідно розробити чіткі процедури та критерії розгляду скарг. Звернено увагу на проблему, пов’язану із можливістю закриття конституційного провадження у зв’язку зі смертю скаржника, що спричиняє неоднозначність у практиці Конституційного Суду України. Акцентовано увагу на необхідності врегулювання на законодавчому рівні процедури конституційного провадження у випадку смерті скаржника. Запропоновано доповнити Закону України «Про Конституційний Суд України» положенням такого змісту: «У разі смерті скаржника конституційне провадження продовжує здійснюватися в порядку визначеному цим Законом», що дозволить забезпечити належний баланс між процесуальними вимогами та публічним інтересом у сфері захисту конституційних прав і свобод. The article analyzes the problematic issue of closing constitutional proceedings due to the death of the complainant. It considers national and European practice on this issue, in particular the approaches of constitutional justice bodies to the admissibility of continuing proceedings in the absence of the applicant, taking into account the public interest and the significance of the case for the protection of constitutional rights and freedoms. The author analyzes the Decision of the Constitutional Court of Ukraine No. 14-у(II)/2024 dated February 26, 2024 in case No. 3-57/2021 (131/21) and the dissenting opinion of Judge of the Constitutional Court of Ukraine V. Horodovenko on this issue. The author emphasizes that Ukrainian legislation provides for the possibility of every citizen to file a constitutional complaint with the Constitutional Court of Ukraine to protect their subjective rights and freedoms. This is one of the mechanisms aimed at ensuring the protection of constitutional rights of citizens and guaranteeing compliance with the principles of constitutionality. It is proved that such a mechanism is important for ensuring that citizens have access to judicial protection of their rights and freedoms in cases where other legal remedies are insufficient. It is noted that the introduction of the institution of constitutional complaint in Ukraine is an important step towards strengthening human rights mechanisms and providing citizens with the opportunity to protect their rights directly through the constitutional justice authorities. However, in order to maximize the effectiveness of this instrument, it is necessary to develop clear procedures and criteria for reviewing complaints. Attention is drawn to the problem associated with the possibility of closing constitutional proceedings in connection with the death of the complainant, which causes ambiguity in the practice of the Constitutional Court of Ukraine. The author emphasizes the need to regulate at the legislative level the procedure of constitutional proceedings in case of the complainant’s death. The author proposes to supplement the Law of Ukraine «On the Constitutional Court of Ukraine» with provision as follows: «In the event of the death of the complainant, constitutional proceedings continue to be carried out in accordance with the procedure established by this Law», which will ensure an appropriate balance between procedural requirements and the public interest in the protection of constitutional rights and freedoms.