Роман Михайла Томчанія «Жменяки»: розпад патріархальної родини на зламі епох

Abstract

У статті досліджується роман М. Томчанія «Жменяки», як твір про розпад патріархальної селянської сім’ї Закарпаття в першій половині ХХ століття. Творчість Михайла Томчанія (1914-1975) посідає вагоме місце в українському літературному процесі другої половини ХХ століття. Неймовірної популярності здобув його роман «Жменяки» (1964). За цим твором була написана п’єса, яка виставлялася багатьма театрами України; згодом з’явився однойменний фільм-телевистава; 1987 року в прокат вийшов трисерійний художній фільм «Сила землі». До дослідження роману зверталися критики й літературознавці, зокрема Ю.Бадзьо, О.Мишанич, В.Поп, Ю.Шкробинець, М.Наєнко та інші, розглядаючи твір у контексті соціальної проблематики, та крізь призму конфлікту між матеріальним світом і духовними цінностями в людині. У статті простежено, що роман М.Томчанія пропонує осмислення низки філософських проблем (людина і час, батьки і діти, кохання, життєвий вибір, осмислення людиною свого місця в світі тощо), які пояснюють механізми відчуження і ворожості в родині Жменяків. Художній світ роману виявляє парадоксальну ситуацію, коли батько роду Іван Жменяк, палкий прихильник патріархальності, постає її руйнівною силою. Письменник вимальовує еволюцію головного героя: від роботящого господаря і сина землі до селянина, що губить почуття любові до ближніх, поступово перетворюючись у тягар для оточення. Жменяк знецінює індивідуальності власних дітей, входячи у конфлікт із пріоритетами модерного часу. А відтак, будучи заможним селянином, Іван залишає своїх дітей без освіти, у старій хаті, з однобокою перспективою праці, в бідності, до того ж вони ображені одне на одного і на долю. А кавалки землі, якими вони поділилися між собою після смерті батька, переходять у колгосп. Бідність, що її так боявся Жменяк, прийшла до синів і доньки через його власне невміле господарювання. Іванові діти будуть знову рабами, але тепер – у радянській державній системі. Жменяк не зумів використати модерний час на благо собі і своїй сім’ї. Філософський вимір роману закорінений у біблійних мотивах та сюжетних перегуках, що відчитуються у творі. Цього року виповнилося 111 років від дня народження Михайла Томчанія. Його епохальний роман, пробуджуючи обговорення проблем, що існують з біблійних часів і до сьогочасся, малює нам протагоніста, котрий не бачить нових реалій сучасного світу. This article examines M. Tomchanii's novel “Zhmeniaky” as a work about the disintegration of a patriarchal peasant family in Zakarpattia in the first half of the 20th century. The work of Mykhailo Tomchanii (1914-1975) occupies an important place in Ukrainian literature of the second half of the 20th century. His novel “Zhmeniaky” (1964) gained incredible popularity. A play based on this work was staged by many theaters in Ukraine; later, a TV movie of the same title was released; in 1987, a three-part feature film “The Power of the Land” /Syla Zemli/ was released. The novel has been the subject of scholarly inquiry by critics and literary scholars such as Yu. Badzyo, O. Myshanych, V. Pop, Yu. Shkrobynec, M. Naienko, among others, who have examined it either in the context of social issues or through the prism of the conflict between the material world and the spiritual values within the individual. The article traces how M. Tomchanii’s novel engages with a range of philosophical issues (the individual and time, parents and children, love, life choices, the devaluation of the human being as a personality, and others) that illuminate the mechanisms of alienation and hostility within the Zhmeniaky family. The artistic world of the novel reveals a paradoxical situation in which the head of the family Ivan Zhmeniak, an ardent supporter of patriarchal tradition, emerges as the very force contributing to its disintegration. The writer depicts the evolution of the protagonist: from a hardworking landowner and son of the soil to a peasant who gradually loses his capacity for love toward others, becoming a burden to those around him. Zhmeniak devalues the individuality of his own children, coming into conflict with the priorities of the modern times. Consequently, despite being a wealthy peasant, Ivan leaves his children without education, in the old family house, with limited job prospects, in poverty, and moreover, they are resentful of each other and their fate. The pieces of land they divided among themselves after their father’s death pass to the collective farm. The poverty that Zhmeniak feared so much reaches his sons and daughter through his own poor management. Ivan’s children will, once again, become slaves – but now within the Soviet state sys-tem. Zhmeniak fails to use the opportunities of the modern times for the benefit of himself and his family. The philosophical dimension of the novel is deeply rooted in biblical motifs and plot parallels that resonate throughout the work. This year marks the 111th anniversary of Mykhailo Tomchanii's birth. His epoch-making novel, sparking discussion of issues that have existed since biblical times and continue to this day, depicts a protagonist who is blind to the new real-ities of the modern world.