Функціональне призначення національної поліції в контексті прав людини: сучасні виклики

Abstract

Вказується, у процесі трансформації суспільства та реформування системи правоохорони в Україні постає важливе завдання — чітко визначити, які ролі та функції виконує поліція. Ці функції мають одночасно забезпечувати ефективну охорону громадського порядку і гарантувати дотримання прав та свобод громадян. Коли цьому питанню приділяється недостатньо уваги, виникають суперечності між державними потребами та індивідуальними правами людей. Це, в свою чергу, призводить до зменшення довіри суспільства до органів поліції та підриває їх легітимність і авторитет державної влади загалом.У статті здійснено комплексне дослідження функціонального призначення Національної поліції України в контексті забезпечення та захисту прав і свобод людини в умовах трансформаційних процесів у сфері публічного управління та безпеки. Обґрунтовано, що сучасна поліцейська діяльність повинна виходити за межі традиційного уявлення про поліцію як виключно силовий інструмент держави. Функції поліції все більше орієнтуються на превентивність, сервісність, комунікацію з громадою та підзвітність суспільству, що відповідає принципам демократичного врядування та правової держави. Проаналізовано еволюцію функціонального призначення поліції крізь призму міжнародних стандартів у сфері прав людини. З’ясовано, що відповідно до сучасних європейських підходів поліція має виступати не лише органом примусу, а насамперед – інструментом соціального партнерства між державою і громадянами. Це передбачає переосмислення мети, змісту та методів реалізації поліцейських функцій. Обґрунтовано, що в умовах тривалого воєнного стану, гібридних загроз, зростання правової невизначеності та напруженого суспільного фону особливого значення набуває дотримання поліцією прав людини при здійсненні публічно-владних повноважень. Дослідження виявило низку системних викликів: обмеженість ресурсів, нормативні колізії у сфері забезпечення безпеки, слабка правова культура частини особового складу та недостатній рівень підзвітності перед громадськістю. У рамках дослідження запропоновано уточнене бачення функціонального призначення Національної поліції як суб’єкта публічного адміністрування, чия діяльність має поєднувати ефективність забезпечення правопорядку з дотриманням принципів пропорційності, правової визначеності, недискримінації та належного врядування. Підкреслено, що поліцейська діяльність повинна бути легітимною, контрольованою з боку суспільства, а її результати – прозорими та передбачуваними. It is indicated that in the process of transforming society and reforming the law enforcement system in Ukraine, an important task arises - to clearly define what roles and functions the police perform. These functions must simultaneously ensure effective protection of public order and guarantee respect for the rights and freedoms of citizens. When this issue is not given enough attention, contradictions arise between state needs and individual rights of people. This, in turn, leads to a decrease in public trust in the police and undermines their legitimacy and the authority of state power in general.The article presents a comprehensive study of the functional purpose of the National Police of Ukraine in the context of ensuring and protecting human rights and freedoms in the context of transformational processes in the field of public administration and security. It is substantiated that modern police activities should go beyond the traditional idea of the police as an exclusively forceful instrument of the state. Police functions are increasingly focused on prevention, service, communication with the community and accountability to society, which corresponds to the principles of democratic governance and the rule of law. The evolution of the functional purpose of the police is analyzed through the prism of international standards in the field of human rights. It is found that, in accordance with modern European approaches, the police should act not only as a coercive body, but primarily as an instrument of social partnership between the state and citizens. This involves rethinking the purpose, content and methods of implementing police functions. It is substantiated that in conditions of prolonged martial law, hybrid threats, increasing legal uncertainty and a tense social background, the observance of human rights by the police in the exercise of public authority powers is of particular importance. The study revealed a number of systemic challenges: limited resources, regulatory conflicts in the field of security, weak legal culture of some personnel and insufficient level of accountability to the public. The study proposed a refined vision of the functional purpose of the National Police as a subject of public administration, whose activities should combine the effectiveness of ensuring law and order with compliance with the principles of proportionality, legal certainty, non-discrimination and good governance. It is emphasized that police activities should be legitimate, controlled by society, and their results should be transparent and predictable.