Особливості вживання лексем козак і гетьман та їхніх дериватів у спогадах Зенона Стефаніва про період гетьманату

Abstract

Часи Перших визвольних змагань характеризувались боротьбою українського народу за свою незалежність. У період 1917–1921 рр. на теренах України були встановлені різні форми національної державності, серед яких і Гетьманат П. Скоропадського. П. Скоропадський як нащадок давнього гетьманського роду мав на меті відновлення козацтва, що було задокументовано в його «Універсалі до українського народу про відродження козацького стану». Вже в першому реченні П. Скоропадський уводить в обіг основоположні для його військової структури поняття – козак і гетьман – які протиставляються у вертикальній площині. Для П. Скоропадського ці слова мають майже сакральне значення, покликане пов’язати його владу з історичною тяглістю козацької державності. Проте історик українського війська й очевидець подій Зенон Стефанів у своїх спогадах про той період уживає лексеми козак і гетьман подекуди у відмінний від офіційних документів спосіб. Лексема гетьман є кореневим словом дериваційного гнізда з такими похідними: гетьманщина, гетьманат, гетьманський, протигетьманський. Прикметник гетьманський уживається з іменниками уряд, лад, період, універсал, режим, грамота, адміністрація, влада, залога, дивізія, командування, магазини, частини, загони, дружини, урядовці. Прикметник протигетьманський сполучається лише з іменником повстання. На відміну від офіційних документів Гетьманату, у З. Стефаніва іменник гетьман написаний з малої літери. Від слова козак у спогадах З. Стефаніва зафіксовано такі похідні іменники, як козаччина, козацтво та прикметники козацький і козачий. Історик не часто уживає лексеми цього дериваційного гнізда. Хоча у тогочасних офіційних документах прикметники козацький та козачий (і зараз в «Словнику української мови в 11 томах») трактуються як синоніми, у З. Стефаніва прикметник козачий вживається на позначення російських військових формувань, а козацький – лише на позначення організаційних військових структур (Козацько-Стрілецька дивізія, Велика Козацька Рада). The period of the First Liberation Struggle was characterized by the struggle of the Ukrainian people for their independ-ence. During 1917–1921, on the territory of Ukraine, different forms of national statehood were established, among which was the Hetmanate of P. Skoropadskyi. P. Skoropadskyi, as a descendant of an ancient hetman lineage, aimed at the restoration of Cossacks, which was documented in his «Universal to the Ukrainian People on the Revival of the Cossack Estate». Already in the first sentence, P. Skoropadskyi introduces into use the fundamental concepts for his military struc-ture – козак and гетьман – which are opposed in the vertical plane. For P. Skoropadskyi these words have almost sacred significance, intended to link his power with the historical continuity of Cossack statehood. However, the historian of the Ukrainian army and eyewitness of events, Zenon Stefaniv, in his memoirs about that period, uses the lexemes козак and гетьман sometimes in a way different from the official documents. The lexeme гетьман is the root word of a derivational nest with such derivatives as гетьманщина, гетьманат, гетьманський, протигетьманський. The adjective гетьманський is used with the nouns уряд, лад, період, універсал, режим, грамота, адміністрація, влада, залога, дивізія, командування, магазини, частини, загони, дружини, урядовці. The adjective протигетьманський is combined only with the noun повстання. Unlike in the official documents of the Hetmanate, Z. Stefaniv wrote the noun гетьман with a lowercase letter. From the word козак in the memoirs of Z. Stefaniv, such derivative nouns are recorded as козаччина, козацтво, and adjectives козацький and козачий. The historian does not often use the lexemes of this derivational nest. Although in the official documents of that time the adjectives козацький and козачий (and now in the “Dictionary of the Ukrainian Lan-guage in 11 Volumes”) are treated as synonyms, in Z. Stefaniv`s memoirs the adjective козачий is used to denote Rus-sian military formations, and козацький – only to denote organizational military structures (Козацько-Стрілецька дивізія, Велика Козацька Рада).