Примирення винного з потерпілим як підстава звільнення від кримінальної відповідальності: матеріальний та процесуальний аспекти

Abstract

На підставі аналізу положень національного законодавства визначено сутність та встановлено особливості інституту примирення винного з потерпілим як підстави звільнення від кримінальної відповідальності. Узагальнено умови, дотримання яких є необхідним для звільнення, а саме: вчинення особою кримінального правопорушення вперше; вчинення особою кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину; примирення винного з потерпілим від криміналь-ного правопорушення; відшкодування особою завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Встановлено, що під примиренням винного з потерпілим слід розуміти таку поведінку осіб, метою якої є урегулювання кримінально-правового конфлікту та досягнення позитивного результату, що встановлюється угодою про примирення. Визначено, що примирення підозрюваного, обвинуваченого з потерпілим – це правовий інститут, що спрямований на гуманізацію кримінальної юстиції, забезпечення захисту прав потерпілої сторони та реалізацію принципу справедливості. Основними характеристиками примирення у процесуальному аспекті є: добровільність; відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; звільнення від кримінальної відповідальності. Окреслено проблеми, які виникають у практиці застосування інституту примирення, серед яких: недостатня обізнаність сторін про можливість примирення, укладання угоди про примирення та її правові наслідки; недостатня мотивація до виправлення підозрюваного, обвинуваченого і уникнення в майбутньому вчинення кримінальних правопорушень; зловживання правом на примирення. Крім того, авторами акцентується увага на необхідності підвищення рівня правової освіти громадян щодо інституту примирення; запровадження обов’язкової участі професійних медіаторів у складних випадках; уточнення законодавства та закріплення обов’язку відшкодувати шкоду потерпілому до моменту затвердження угоди про примирення судом. На підставі дослідження було зроблено висновки, що за своєю сутністю примирення винного з потерпілим є комплексним інститутом кримінального та кримінального процесуального права. Для його ефективного застосування необхідно вдосконалювати нормативно-правову базу та забезпечувати належну реалізацію процесуальних гарантій. Based on the analysis of the provisions of national legislation, the essence and features of the institution of reconciliation between the guilty and the victim as a basis for exemption from criminal liability were determined. The conditions that must be met for release are summarized, namely: a person commits a criminal offense for the first time; a person who has committed a criminal misdemeanor or a negligent non-serious crime; reconciliation between the perpetrator and the victim of a criminal offense; compensation for the losses caused by the person or elimination of the damage caused.It has been established that reconciliation between the perpetrator and the victim should be understood as the behavior of individuals whose purpose is to resolve the criminal-legal conflict and achieve a positive result, which is established by the reconciliation agreement.It has been determined that reconciliation between a suspect, an accused and a victim is a legal institution aimed at humanizing criminal justice, ensuring the protection of the rights of the injured party, and implementing the principle of justice.The main characteristics of reconciliation in the procedural aspect are: voluntariness; compensation for damage caused by a criminal offense; exemption from criminal liability.The problems that arise in the practice of applying the institution of reconciliation are outlined, including: insufficient awareness of the parties about the possibility of reconciliation, the conclusion of a reconciliation agreement and its legal consequences; insufficient motivation to correct the suspect, the accused and avoid committing criminal offenses in the future; abuse of the right to reconciliation.In addition, the authors emphasize the need to increase the level of legal education of citizens regarding the institution of reconciliation; introduce mandatory participation of professional mediators in complex cases; clarify the legislation and establish the obligation to compensate the victim until the court approves the reconciliation agreement.Based on the research, it was concluded that, by its nature, reconciliation between the guilty and the victim is a complex institution of criminal and criminal procedural law. For its effective application, it is necessary to improve the regulatory framework and ensure the proper implementation of procedural guarantees.