ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК ПОРЕВОЛЮЦІЙНОЇ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ПЕРІОД КОНСТИТУЦІЙНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ (1861–1867 РОКИ)

Abstract

У статті досліджено державно-правовий розвиток пореволюційної Австрійської імперії в період конституційних експериментів 60-х років XIX століття. Проаналізовано, що чиновницька система неоабсолютизму відзначалася надзвичайною енергійністю та розмаїттям реформ внутрішнього врядування. Стверджується, що з початком її кризи імперська влада започатковує серію конституційних експериментів. Констатовано, що особливе значення на шляху повернення до конституціоналізму мали Жовтневий диплом від 20.10.1860 р. та Лютневий патент від 26.02. 1861 року. Показано прогресивну роль Жовтневого диплому, який відновлював права корінних земель, висловлюючи згоду монарха на перехід від централізації до федералізму. Констатовано, що цей акт створював Імперську раду (Reichsrath), яка хоча фактично і перетворювалася на загальнодержавний парламент, але законодавчою владою не наділялась. Стверджується, що справжнім парламентом Рейхсрат став після ухвалення Лютневого патенту. Охарактеризовано його правову природу, поділ влади між імператором, парламентом та урядом, розподіл компетенції між центральною владою та імперським представництвом в коронних землях. Констатовано, що бюрократичний апарат продовжував приймати більшість важливих політичних рішень. Відзначено, що законодавство часто приймалось у формі адміністративних указів, які повністю обходили парламентський процес. Показано дискусію депутатів на Державних зборах Угорщини 1865 р. по формуванню вимог, на яких можливий компроміс з Австрією. Досконально проаналізовано політико-правові погляди А. Добрянського, О. Духновича та греко-католицького духовенства «Угорської Русі» на національне питання протягом вказаного періоду. Констатовано, що позиція Л. Кошута, запропонована ним у вигляді створення «Дунайської федерації», була певною альтернативою вирішення національного питання в Угорщині. Визначено, що у сфері захисту прав людини Австрія поступово ставала на шлях правової держави, водночас, процес формування конституціоналізму в 1861 – 1865 роках тимчасово призупинився. Проаналізовано погляди А. Добрянського на національне питання в Австрійській імперії під час його повторного обрання до угорського парламенту в 1865 р. та зміну його позиції безпосередньо перед утворенням дуалістичної Австро – Угорської держави. Констатовано вирішальний вплив поразки Австрії у війні з Пруссією та діяльності угорської опозиції на чолі з Ф. Деяком у створенні Австро- Угорської монархії. Запрооновано власні висновки з проаналізованого матеріалу.

Ключові слова: австрославізм, автономний округ, Австро-Угорська імперія, адміністративний указ, Воєводство Рутенія, Дунайська федерація, Державні збори, Габсбурги, греко-католицька церква, дуалізм, державно-правовий розвиток, Імперська рада (Рейхстаг), Добрянський, Духнович, Жовтневий диплом, Лютневий патент, ландтаг, неоабсолютизм, експеримент, національне питання, повіт, режим, коронна земля, кантон, конституційний акт, консисторія, централізація, федералізм, унія.