Травертинові джерела Міжгір’я та прилеглих територій (Закарпатська область): історія, сучасний стан та перспективи охорони

Анотація

Досліджено історію загосподарювання та сучасний стан жорстководних травертинових джерел Міжгірʼя та околиць, їхню геологічну та біотичну складову. Вивчено природоохоронне значення досліджуваних джерел як об’єктів живої та неживої природи. Встановлено, що жорстководні травертинові джерела досліджуваної території приурочені до берегів потоків та річок у підніжжі гірських хребтів, на висоті 470–595 м н.р.м. За температурним режимом вони є холодноводними, за реакцією середовища – близькі до нейтральних, за загальною мінералізацією – солонуваті, за хімічним складом – озалізнені вуглекислі гідрокарбонатно-кальцієво-натрієво-магнієві. Досліджені джерела відзначаються різноманіттям форм туфоутворення, що відображено в потужності, кольорі, часі утворення тощо. У формуванні травертинів усіх обстежених локацій важливу роль відіграють представники мікро-, бріо та фітобіоти. Бактерії, водорості та мохоподібні є активними агентами туфогенезу, а судинні рослини – лише пасивними “виробниками” органічного матриксу. На ініціальній стадії формування травертинів провідну роль відіграють мікроорганізми, тоді як в подальшому основними агентами туфогенезу є амфібійна бріобіота. Зважаючи на тривалий період загосподарювання регіону, сьогодні до комплексу природних чинників часто долучається антропогенний, який значно впливає на природні процеси туфонагромадження. Усі досліджувані джерела у той чи інший спосіб зазнали антропогенного втручання. Як наслідок, витоки більшості джерел цілком втратили свій природний характер та зазнали каптування. Це призвело до повної або часткової інактивації травертинових масивів. Слід зазначити, що більшість джерел дотепер зберегли свої туфотвірні властивості та активно продукують поклади травертину на сучасному етапі. Зважаючи на специфіку та цінність біотичної і абіотичної складової, жорстководні туфогенні джерела Міжгір’я та прилеглих територій можна вважати комплексними пам’ятками природи Закарпаття. The history of management and the current state of travertine springs of the Mizhhirya and adjacent territories, and their geological and biotic composition, were investigated. The nature protection value of investigated springs as objects of living and inanimate nature was studied. It has been established, that the petrifying springs of Mizhhirya region are confined to the banks of streams and rivers at the foot of mountain ridges, at an altitude of 470-595 m above sea level. According to the temperature regime they are cold-water, according to the reaction of the environment - close to neutral, according to the general mineralization - lightly salted, chemically - iron carbon-dioxide hydrocarbonate calcium-sodium-magnesium. The studied springs are characterized by a significant variety of forms of calcareous tufa formation, represented by deposits of different ages, thicknesses, colors, etc. Members of micro-, bryo- and phytobiota play an important role in the formation of travertines of all surveyed locations. Therefore, the investigated travertines are mainly biogenic in their origin. Bacteria, algae, and bryophytes are active agents of tufagenesis, and vascular plants are only passive “producers” of the organic matrix. At the initial stage of travertine formation, microorganisms play a leading role, while in the future, the main agents of biotufagenesis are amphibious bryobionta. Due to the long period of management of the region, today the complex of natural factors is often joined by anthropogenic ones, which significantly affect the natural processes of calcareous tufa accumulation. All studied springs suffered from anthropogenic intervention in one way or another. As a result, all investigated springs changed their natural quality and were captured (as well as boreholes), which caused the complete or partial inactivation of travertine massifs formed in the pre-management period. However, most of the investigated springs have preserved their tufa-forming properties and are actively producing travertine deposits at the present stage. Due to the specificity and value of the biotic and abiotic components, the hard-water petrifying springs of Mizhhirya and adjacent territories can be considered complex natural monuments of Transcarpathia.

Опис

DOI:10.30970/vgg.2024.57.13668

Тип публікації

Text

Тип текстової публікації

Стаття

ISSN

2078-6441

Ключові слова

травертинові джерела, вапняковий туф, рідкісні оселища, Карпати, petrifying springs, calcareous tufa, rare habitats

Бібліографічний опис

Орлов О., Рагуліна М., Гоблик К. М. Травертинові джерела Міжгір’я та прилеглих територій (Закарпатська область): історія, сучасний стан та перспективи охорони // Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2024. Випуск 57. С. 170–183

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By