Щодо функціонування ради директорів та правової природи її рішень

Abstract

У статті детально розглядається національне правове регулювання складу та діяльності ради директорів як органу, що при однорівневій структурі корпоративного управління спрощено мож-на охарактеризувати як орган управління та контролю, аналізуються основні засади роботи такого колегіального органу корпорації. Сформульованою метою дослідження є аналіз національного регулювання однорівневої структури корпоративного управління з наміром виокремити основні та додаткові принципи роботи ради директорів, розкрити їхню сутність та оцінити їхню роль, а, також, розкрити правову природу рішень ради директорів. Для досягнення мети дослідження ви-користано методи техніко-юридичного аналізу, синтезу, аналогії, моделювання, комплексного до-слідження, структурно-функціональний, порівняльно-правовий та інші методи наукового пізнання. У статті до основних принципів роботи ради директорів віднесено: колегіальність, більшість, рівність членів ради, підзвітність, регламентацію роботи ради, запобігання конфліктам інтересів. Додаткові принципи включають прозорість, належність та компетентність членів ради директорів. Особливу увагу автор приділяє детальному аналізу положень Закону України No 2465-IX «Про акціонерні товариства», які визначають склад ради директорів, порядок прийняття рішень, можливість участі у засіданнях інших осіб із дорадчим голосом, а також засади організації роботи ради. У статті досліджується правова природа рішень ради директорів на предмет того слід їх вважати актами нормативного або ненормативного характеру. Автором продемонстровано, що рішення ради директорів не завжди можна розглядати як результат нормотворчості (правотворчості). Рішення ради директорів, які не створюють нових правових норм і регулюють окремі індивідуальні випадки, для прикладу, обрання головного виконавчого директора, носять ненормативний характер. Натомість, рішення, що встановлюють загальні правила поведінки мають нормативний характер. Автором зроблено висновок, що рішення ради директорів щодо затвердження внутрішніх положень або впровадження зовнішніх стандартів, навіть якщо вони лише вводять у дію норми, самі по собі є актами нормативного характеру, адже вони створюють обов’язковість цих норм у межах корпорації. In the article there is a detailed analysis of the national legal regulation of the composition and activities of the board of directors, which in a one-tier corporate governance structure can be broadly characterized as a management and control body. It also analyses the fundamental principles governing the operation of such a collegial corporate body. The research aims to analyse the national regulation of a one-tier corporate governance structure with the intent to identify the primary and supplementary principles of the board of directors’ operation, uncover their essence, evaluate their role, and elucidate the legal nature of the board’s decisions. To achieve this goal, the study uses various scientific methods, including technical-legal analysis, synthesis, analogy, modeling, comprehensive research, structural-functional analysis, comparative legal method and others. The article identifies the following as the core principles of the board of directors’ operation: collegiality, majority, equality of board members, accountability, regulation of the board’s activities, and prevention of conflicts of interest. Additional principles include transparency, propriety, and the competence of board members. The author pays particular attention to a detailed analysis of the provisions of the Law of Ukraine No 2465-IX «On Joint Stock Companies», which defines the composition of the board of directors, the decision-making procedure, the possibility of other persons participating in meetings with an advisory vote, and the principles of organizing the board’s work. The article examines the legal nature of the board of directors’ decisions to determine whether they should be classified as normative or non-normative acts. The author demonstrates that the decisions of the board of directors cannot always be regarded as the result of norm-making. Decisions of the board that do not establish new legal norms and address specific individual cases, such as appointing a Chief Executive Officer, have a non-normative nature. Conversely, decisions that set general rules of conduct have a normative nature. The author concludes that decisions of the board of directors to approve internal regulations or implement external standards, even if they merely activate existing norms, are themselves normative acts, as they establish the binding nature of these norms within the corporation.