Новела Марка Черемшини «Нечаяна смерть» у контексті взаємодії традиції та новаторства

Abstract

Український літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ століть значну роль надавав людині, котра прагне віднайти себе у світі. Митці відображали як реалії життя людини, її психологічні стани за певних обставин, так і внутрішнє єство, почуття та настрій персонажа, що було ознакою модернізму. Творчість Марка Черемшини формувалася під впливом сучасних йому культурно-історичних реалій, європейської філософії. Ранній період творчості письменника відзначається лірико-імпресіоністичною стильовою манерою, тут спостерігаємо поєднання народнопісенних мотивів, фольклорного декорування з естетикою модернізму, що позначилося на подальшому розвитку стильової манери автора. У контексті взаємодії традиційності і новаторства в українській новелі кінця ХІХ – початку ХХ століть досліджено новелу Марка Черемшини «Нечаяна смерть» (1897). Про¬ана¬лі¬зо¬вано критичну рецепцію творчої спадщини письменника щодо взаємодії традиції і новаторства у контексті літературного процесу окресленого періоду. З’ясовано джерела твор¬чого мислення автора, що беруть початок від фольклору, світогляд письменника. Досліджено поетику новели «Нечаяна смерть» Марка Чере¬м¬ши¬ни, її жанрово-стилістичну специфіку, образи, художні деталі, а також художнє втілення в новелі філософування автора, зокрема питання сенсу людського буття. Новела «Нечаяна смерть» репрезентує Марка Черемшину як письменника-модерніста. Шопенгаверівська проблема волі, топос міста, імпресіоністична поетика та філософський підтекст роблять новелу довершеним модерністським твором. Вплив модернізму позначився і на наступних творах автора. Аналіз творчості Марка Черемшини у контексті взаємодії традиції і новаторства дозволив виявити оригінальність і самобутність прози митця, що розвивалася в руслі жанрово-стильового оновлення літератури модернізму. Дослідження накреслює подальші аспекти вивчення української новели кінця ХІХ – початку ХХ століть.