Специфіка стратегій адаптації молоді в умовах невизначеності, спричиненої війною

Abstract

У статті викладені результати емпіричного дослідження стратегій адаптивної поведінки в умовах ситуації невизначеності, що виникла внаслідок повномасштабної війни в Україні, розглядаються типові способи подолання стресу, пов’язаного з війною у молодих людей, які не знаходяться у зоні бойових дій та не є учасниками війни. Всього було обстежено 178 осіб різної статі, віком від 18 до 32 років, жителів м. Чернігова та області. У дослідженні з’ясовано, що для подолання стресу респонденти найчастіше застосовують пошук інформації, спілкування, обговорення актуальної ситуації, концентрацію зусиль на різній діяльності та самонавіювання або перемикання уваги на інші теми. Визначено такі стратегії копінг-поведінки, які найчастіше використовуються респондентами. Встановлено позитивний взаємозв’язок між копінг-стратегіями «уникнення-втеча», «дистанціювання», «позитивна переоцінка», «пошук соціальної підтримки», «вибудовування плану дій» та психологічним благополуччям молоді. Виявлено, що найбільш адаптивними в умовах війни є стратегії дистанціювання, пошуку соціальної підтримки та уникнення. Зроблені висновки про те, що у ситуації життєвої невизначеності, спричиненої війною, використання проблемно-орієнтованих копінг-стратегій знижується на користь емоційно-орієнтованих, а поведінкові стратегії знижуються на користь когнітивних, що може бути пов’язано з відображенням війни в індивідуальній свідомості як неконтрольованої, непрогнозованої ситуації, покращення якої не залежить від зусиль самого суб’єкта. Водночас, використання проблемно-орієнтованого копінгу може бути пов’язане із спробами знизити рівень стресу шляхом когнітивної оцінки ситуації, роздумів та обговорення наявного стану речей, передбачення розвитку подій, прогнозування наслідків. Пошук інформації про те, що відбувається є однією з найпоширеніших форм проблемно-орієнтованого копінгу, що забезпечує не лише відволікання але й інтелектуальне опрацювання, що приводить до переоцінки, зміни ставлення до актуальної ситуації та надання їй нового значення і особистісного сенсу. The article presents the results of an empirical study of adaptive behavior strategies in a situation of life uncertainty caused by the full-scale war in Ukraine, and examines typical ways of overcoming war-related stress among young people who are not in the combat zone and are not participants in the war. A total of 178 people of different genders, aged 18 to 32, residents of Chernihiv and the region were surveyed. The study found that to overcome stress, respondents most often use information search, communication, discussion of the current situation, concentration of efforts on various activities, and self-hypnosis or switching attention to other topics. The following coping strategies are identified as the most commonly used by respondents. A positive correlation between the coping strategies «avoidance-escape», «distancing», «positive reassessment», «search for social support», «building an action plan» and the psychological well-being of youth has been established. It was found that the most adaptive strategies in the conditions of war are distancing, seeking social support and avoidance. It is concluded that in a situation of life uncertainty caused by war, the use of problem-oriented coping strategies decreases in favor of emotionally oriented ones, and behavioral strategies decrease in favor of cognitive ones, which may be due to the reflection of war in the individual consciousness as an uncontrollable, unpredictable situation, the improvement of which does not depend on the efforts of the subject. At the same time, the use of problem-oriented coping may be associated with attempts to reduce stress by cognitively assessing the situation, reflecting on and discussing the current state of affairs, predicting the development of events, and forecasting consequences. The search for information about what is happening is one of the most common forms of problem-oriented coping, which provides not only distraction but also intellectual processing, leading to a reassessment, a change in attitude towards the current situation and giving it a new meaning and personal significance.