Linguistic integration of Ukrainian refugees in Lithuania

Abstract

The article explores the linguistic integration of Ukrainian refugees residing in Lithuania, focusing on their language practices in both family and professional settings. The research is based on the questionnaire of 100 respondents, origi-nally from various parts of Ukraine, currently living in two largest cities of Lithuania: Vilnius and Kaunas. The findings reveal that the majority of the research participants are bilingual in Ukrainian and Russian, with many also fluent in foreign languages. Ukrainian and Russian are the predominant languages used in family communication. In communication with spouses/partners and with children English and Lithuanian are also present. In professional and academic contexts, Rus-sian and English are the most commonly used languages, though many respondents also report using Lithuanian at work or studies. While Russian often functions as a lingua franca in communication with Lithuanians, a shift in language attitude is evident – many participants express emotional detachment from the Russian language and the desire to transition to the Ukrainian language as a result of the ongoing war. This shift reflects a growing desire to maintain Ukrainian as their heritage language. The paper also reviews literature on the refugees’ integration in the host society and the role of language in this pro-cess, underscoring the importance of acquiring the host country language. The effective inclusion of refugees into host society is a complex and multifaceted process, influenced by numerous interrelated factors. Language training stands out as a key element among them. Proficiency in the host country’s language is fundamental to successful social integration, as it enables refugees to communicate, access services and to fully integrate in a social life. The findings confirm this trend, with the majority of respondents reporting that they have learned or are currently learning Lithuanian. They recog-nize its value for social integration and for increasing their professional or academic prospects. У статті досліджується лінгвістична інтеграція українських біженців, які проживають у Литві, зосереджуючись на їхній мовній практиці як у сімейному, так і в професійному середовищі. Дослідження базується на анкетуванні 100 респондентів, родом з різних частин України, які наразі мешкають у двох найбільших містах Литви: Вільнюсі та Каунасі. Результати дослідження показують, що більшість учасників дослідження є двомовними – володіють як українською, так і російською мовами, разом з тим багато хто також вільно володіє іноземними мовами. У сімейному спілкуванні переважно використовуються українська та російська мови. У спілкуванні з подружжям/партнером та в спілкуванні з дітьми також присутні англійська та литовська мови. У професійному та академічному контекстах російська та англійська є найчастіше вживаними мовами, однак багато респондентів також повідомляють про використання литовської мови на роботі чи навчанні. Хоча у спілкуванні з литовцями російська часто функціонує як мова міжнаціонального спілкування, спостерігається зміна мовного ставлення – багато учасників висловлюють емоційну відчуженість від російської мови та бажання перейти на українську мову внаслідок триваючої війни. Ця зміна відображає зростаюче прагнення зберегти українську як мову своєї культурної спадщини. У статті також представлений огляд літератури, присвяченої інтеграції біженців у приймаюче суспільство та ролі мови в цьому процесі, підкреслюючи важливість вивчення мови країни перебування. Ефективне включення біженців у приймаюче суспільство є складним і багатогранним процесом, на який впливає низка взаємопов'язаних факторів. Серед них мовна підготовка виокремлюється як один із ключових елементів. Володіння мовою приймаючої країни є основоположним для успішної соціальної інтеграції, оскільки воно дає змогу біженцям опікуватися, отримувати доступ до послуг та повноцінно включатися в суспільне життя. Отримані результати підтверджують цю тенденцію: більшість респондентів зазначили, що вже вивчили або наразі вивчають литовську мову. Вони визнають її роль як для соціальної інтеграції, так і для підвищення своїх професійних або академічних перспектив.