Психоемоційна вразливість студентів в умовах війни

Abstract

У статті розглядається проблема психоемоційної вразливості студентської молоді в умовах воєнних дій в Україні. Актуальність теми зумовлена зростанням рівня тривожності, стресу, емоційної нестабільності та симптомів посттравматичних розладів серед студентів, які переживають період особистісного становлення в умовах тривалого соціального та екзистенційного напруження. Проблематика дослідження емоційних станів у студентів є однією зактуальних тем у сучасній психологічній науці з огляду на значний вплив емоцій на психічне здоров’я, навчальні досягнення та соціальну адаптацію молоді. В статті розглянуто основні аспекти цієї проблеми та її значення для практичної діяльності. Береться до уваги те, що студентський вік є критичним періодом розвитку особистості, який супровод-жується рядом психоемоційних викликів: адаптація до нових умов навчання; високі академічні навантаження; міжособистісні стосунки в новому середовищі; пошук особистої ідентичності та життєвих цілей. Ці фактори можуть призводити до тривалих негативних емоційних станів, зниження мотивації, розвитку тривожності, депресії та інших психоемоційних порушень.Дослідження відбувалося у два етапи на основі синергетичної методології з використанням таких загальнонаукових методів дослідження як аналіз, синтез, порівняння та систематизація. У процесі наукової розвідки було виявлено особливості дослідження емоційної сфери внаслідок війни. Обґрунтовано необхідність вивчення психоемоційного стану студентів. На другому етапі розглянуто основні чинники порушень психічного стану досліджуваної групи студентів, які виявлені емпірично за допомогою психологічного інструментарію: опитувальник темпераменту Г. Айзенка, тест на визначення рівня стресу В. Ю. Щербатих, індикатор копінг-стратегій А. Амірхана та Міжнародний опитувальник травм (ITQ). Результати засвід-чили високий рівень психоемоційної вразливості студентів та переважання дезадаптивних способів подолання стресу у значної частини вибірки. Проведені кореляційні аналізи виявили суттєві зв’язки між особистісними рисами й вираженістю травматичних симптомів. Практична цінність наукової роботи вбачається у тому, щоби викорис-товувати результати дослідження під час психологічної інтервенції в індивідуальній роботі, в терапевтичних групах з метою поліпшення адаптаційних можливостей її учасників. The article deals with the problem of psycho-emotional vulnerability of student youth in the context of military operations in Ukraine. The relevance of the topic is due to the growing level of anxiety, stress, emotional instability, and symptoms of post-traumatic disorders among students who are going through a period of personal formation in conditions of prolonged social and existential tension. The problem of studying emotional states in students is one of the most relevant topics in modern psychological science, given the significant impact of emotions on mental health, academic achievement and social adaptation of young people. The article discusses the main aspects of this problem and its significance for practical activities. It is taken into account that student age is a critical period of personality development, accompanied by several psycho-emotional challenges: adaptation to new learning conditions, high academic workload, interpersonal relationships in a new environment, and search for personal identity and life goals. These factors can lead to prolonged negative emotional states, decreased motivation, anxiety, depression, and other psycho-emotional disorders. The study was conducted in two stages based on a synergistic methodology using general scientific research methods: analysis, synthesis, comparison, and systematization. Scientific research identified the peculiarities of studying the emotional sphere as a result of war. The necessity of studying the psycho-emotional state of students is substantiated. In the second stage, the main factors of disorders of the mental state of the group of students under observation, which were identified empirically using psychological tools, are considered: G. Aizenka's temperament questionnaire, V. Shcherbatykh's stress level test, A. Amirkhan's coping strategies indicator and the International Trauma Questionnaire (ITQ). The results showed a high level of psycho-emotional vulnerability in students and the prevalence of maladaptive ways of coping with stress in a significant part of the sampling. The correlation analyses revealed significant relationships between personality traits and the severity of traumatic symptoms.The practical value of the research is to use the study's results in psychological interventions in individual work and therapeutic groups to improve participants' adaptive capabilities.