Трансформація соціальної ідентичності особистості в умовах воєнного стану

Abstract

У статті здійснено теоретико-психологічний аналіз трансформації соціальної ідентичності особистості в умовах воєнного стану. Установлено, що воєнний стан виступає потужним соціально-психологічним чинником, який зумовлює динамічну перебудову структури соціальної ідентичності особистості. Показано, що в умовах війни посилюються національна та громадянська ідентичності, які виконують функції психологічного захисту, згуртування та смислової стабілізації. Водночас відбувається формування нових ідентифікаційних категорій, зокрема військової, волонтерської, біженської (переселенської) та травматичної ідентичності, які виникають у процесі адаптації до нових соціальних умов. Обґрунтовано, що ці форми ідентичності можуть мати як адаптивний, так і дезадаптивний характер залежно від рівня соціальної підтримки, доступу до значущих групових ресурсів і можливості інтеграції травматичного досвіду у структуру самосвідомості. Особливу увагу приділено феномену травматичної ідентичності, за якої пережита екстремальна подія стає центральною складовою самосприйняття особистості. Показано, що травматична ідентичність може бути пов’язана як із психологічною дезадаптацією, стигматизацією та зростанням ризику посттравматичних розладів, так і з можливістю посттравматичного зростання, формування нових смислів і ревіталізації попередніх або нових соціальних ідентичностей. Зроблено висновок, що соціальна ідентичність виступає важливим соціально-психологічним механізмом адаптації особистості в умовах воєнного стану, оскільки забезпечує відчуття приналежності, підтримки, солідарності та смислової визначеності в ситуації глибоких суспільних трансформацій. The article presents a theoretical and psychological analysis of the transformation of personal social identity under conditions of martial law. It has been established that martial law acts as a powerful socio-psychological factor that causes a dynamic restructuring of the structure of an individual’s social identity. It is shown that under wartime conditions national and civic identities are strengthened, performing the functions of psychological protection, social cohesion, and meaning stabilization. At the same time, new identification categories emerge, including military, volunteer, refugee (internally displaced), and traumatic identities, which arise in the process of adaptation to new social conditions. It is substantiated that these forms of identity may have both adaptive and maladaptive characteristics depending on the level of social support, access to significant group resources, and the ability to integrate traumatic experience into the structure of self-consciousness. Particular attention is paid to the phenomenon of traumatic identity, in which an experienced extreme event becomes a central component of an individual’s self-perception. It is shown that traumatic identity may be associated both with psychological maladjustment, stigmatization, and an increased risk of post-traumatic disorders, and with the possibility of post-traumatic growth, the formation of new meanings, and the revitalization of previous or newly formed social identities. It is concluded that social identity acts as an important socio-psychological mechanism of individual adaptation under conditions of martial law, as it provides a sense of belonging, support, solidarity, and meaning in the context of profound social transformations.