Подорожня література в сучасній українській, польській та російській літературі: рецепція та типологія

Abstract

У статті закцентовано увагу на імагологічному підході до вивчення жанру тревелога. Базуючись на досліджен- нях російського й американського історика й теоретика мистецтва та культури М. Ямпольського про дистанцію між спостерігачем та об’єктом спостереження, сформовано підґрунтя імагологічної типології тревелога. Шляхом про- стеження взаємозв’язку між ступенем дистанціювання спостерігача (героя-мандрівця) і об’єктом спостереження (топосом подорожі) виокремлено п’ять типів сучасного тревелога, а саме: подорож «своїм» простором, мандри рідною країною, мандрівка в просторі країни-сусіда, подорож далекими екзотичними краями та мандрівка героя з подвійною ідентичністю. У дослідженні підкреслено, що відстань між героєм та об’єктом його подорожі є най- меншою в разі мандрівки «своїм» простором, оскільки в такому творі зникає класичне протиставлення «свій» / «чужий»; збільшується в інших видах тревелога відповідно та сягає свого апогею в тревелозі, оповідачем якого є герой із подвійною ідентичністю, адже він, попри те, що пізнає Іншого зсередини, залишається зацикленим на домі, є носієм емігрантської психології.

The article focuses on the imagological aspect to the study of travelogue. The basics of the imagological typology of the travelogue has been grounded on the investigations about the distance between an observer and an object of observation by M. Yampolskiy, Russian and American historian and theorist of culture and art. By means of tracking the interrelation between the level of distanciation of the observer (travelling character) and the object of observation (topos of the journey), it has been identified five types of the modern travelogue. They are the following: a journey around the “own” space, a journey around one’s motherland, a journey within the space of a neighbouring country, a journey about distant exotic lands and a journey of the character with double identity. The research emphasizes that the distance between the character and the object of a travel is minimal in case of the journey around one’s “own” space, as such a travelogue diminishes classical opposition “own”/ “alien”. However, the existence and imporance of this opposition greatly increases from each next type to another and finds its brightest manifestation in the journey of the character with double identity. The narrator of this travelogue type is a character with double identity, as, despite the fact that s/he cognizes the Other one from the inside, remains focused solely on home and is a bearer of the emigrant’s psychics.