Непрацюючі банківські активи як об’єкт нормативно-правового регулювання у сфері фінансових відносин

Abstract

У статті викладено результати досліджень щодо сучасного стану та особливостей нормативно-правового регулювання непрацюючих банківських активів як елементу банківської діяльності у системі фінансових відносин України. Проаналізовані сучасні доктринальні позиції представників правової та економічної науки щодо: особливостей використання власних та залучених фінансових активів банками; здійснення заходів, спрямованих на формування банківських активів з метою підтримання ліквідності банку та забезпечення функціонування фінансової системи держави; сучасних способів реалізації державою банківської політики. Встановлено, що після втрати чинності у 2021 р. Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», де фінансові активи характеризувалися як кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів, наразі законодавчо не закріплено поняття фінансових активів. Запропоновано включення до статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначення даної категорії як активів, які дають його власнику право отримувати грошові кошти або інші економічні вигоди через різні фінансові операції, а також містить боргові зобов’язання, що підлягають погашенню. Проаналізувавши різні доктринальні підходи до класифікації банківських активів, встановлено наявність спектру позицій до непрацюючих активів (важкореалізовані, низьколіквідні, сумнівні, збиткові).Досліджено елементи міжнародно-правового регулювання відносин непрацюючих банківських активів у царині фінансової діяльності шляхом аналізу Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) No 575/2013 від 26.06.2013 р.. Встановлено наявність комплексного визначення проблемних активів як фінансової експозиції – значного порушення зобов’язань за платежами. Обґрунтовано доцільність заміни терміна «непрацюючі активи» на термін «дефолтні активи» у вітчизняній нормативно-правовій системі для забезпечення відповідності визначення дефолту положенням статті 178 «Дефолт боржника» Регламенту ЄС No 575/2013. Запропоновано для подальшої євроінтеграції банківської нормативно-правової системи здійснити категоріальне унормування реструктуризованих активів (ліквідні чи не ліквідні), зважаючи на підвищені ризики фінансово-економічної сутності таких активів та стимулюючий підхід у європейському законодавстві до відносин банківського регулювання. The article presents the results of research on the current state and features of regulatory and legal regulation of non-performing bank assets as an element of banking activity in the system of financial relations of Ukraine. The modern doctrinal positions of representatives of legal and economic science on the features of the use of own and borrowed financial assets by banks are analyzed; the implementation of measures aimed at the formation of bank assets in order to maintain bank liquidity and ensure the functioning of the state’s financial system; as well as modern methods of implementing banking policy by the state. It was established that after the Law of Ukraine «On Financial Services and State Regulation of Financial Services Markets» expired in 2021, where financial assets were characterized as funds, securities, debt obligations and the right to claim debt that are not classified as securities, the concept of financial assets is currently not legally enshrined. It is proposed to include in Article 2 of the Law of Ukraine «On Banks and Banking Activities» the definition of this category as assets that give its owner the right to receive cash or other economic benefits through various financial transactions, and also contains debt obligations that are subject to repayment. Having analyzed various doctrinal approaches to the classification of bank assets, the presence of a range of positions for non-performing assets (hard-to-sell, low-liquidity, doubtful, loss-making) was established. The elements of international legal regulation of relations between non-performing bank assets in the field of financial activities were studied by analyzing Regulation (EU) No. 575/2013 of the European Parliament and of the Council of 26.06.2013. The presence of a comprehensive definition of problem assets as a financial exposure - a significant violation of payment obligations. The feasibility of replacing the term «non-performing assets» with the term «defaulted assets» in the domestic regulatory and legal system is substantiated to ensure compliance of the definition of default with the provisions of Article 178 «Debtor Default» of EU Regulation No. 575/2013. It is proposed to carry out categorical normalization of restructured assets (liquid or illiquid) for further European integration of the banking regulatory and legal system, taking into account the increased risks of the financial and economic nature of such assets and the stimulating approach in European legislation to banking regulatory relations.