Церковні та соціальні реформи у Великобританії в другій половині XVIII - першій половині XIX ст.

Abstract

У статті проаналізовано зміни в церковних і соціальних процесах Великобританії, зосереджуючись на діяльності реформованого парламенту. Незважаючи на розширення електоральної бази, парламент зали- шався переважно консервативним. Розглянуто внутрішні суперечності між демократичними тенденціями та прагненням зберегти традиційні інституції монархічної держави. Метою дослідження є аналіз церковних і соціальних реформ у Великобританії у другій половині XVIII – першій половині XIX століття з особливою увагою до змін після парламентської реформи 1832 року. Дослі- дження базується на історико-аналітичному методі, що дає змогу виявити причинно-наслідкові зв’язки між політичними подіями й суспільними трансформаціями. Значне місце посідає ірландське питання: діяльність Даніеля О’Коннела, його боротьба за католицьку емансипацію та автономію Ірландії, а також реакція британського уряду – репресивні заходи та спроби реформ, зокрема, у сфері церковного податку. Проаналізовано конфлікт між державною Англіканською церквою й ірландським населенням. Описано зміну урядів: відставку Чарльза Ґрея, діяльність Вільяма Лема та спробу Роберта Піла втри- мати консервативну владу. Окремо розглянуто останню спробу монарха втрутитися у формування уряду попри парламентську більшість. Висвітлено боротьбу за скасування рабства, роль релігійних і гуманістичних рухів, внесок Вільяма Вілберфорса й значення закону 1833 року про ліквідацію рабства. Показано взаємозв’язок економічних, моральних і політичних чинників у цьому процесі. Проаналізовано перші кроки держави у сфері освіти: фінансування народних шкіл, створення інспек- цій і виникнення нових закладів, таких як Лондонський університет. Показано роль вігів в ініціюванні реформ і протидію з боку церкви. Розглянуто реформу місцевого самоврядування (Закон 1835 року), яка розширила виборче право, хоча в Ірландії проходила складніше через конфлікти на релігійному ґрунті. У соціальній площині охарактеризовано заходи щодо боротьби з бідністю: створення робітних будин- ків, прийняття закону про дитячу працю 1834 року, який обмежив експлуатацію дітей і визнав відповідаль- ність держави за соціальний захист. Попри кроки до демократизації та секуляризації, основи британської державної системи залишалися незмінними.