Risks to the supply of quality medicines to the population of Ukraine under conditions of transformation in international pharmaceutical trade and digitalization

Abstract

Purpose of the Study. The purpose of this study is to analyze the risks associated with the declining availability of quality medicinal products and medical devices for the population of Ukraine under the conditions of transformation in international pharmaceutical trade, socio-humanitarian crises, and the digitalization of healthcare systems.Materials and Methods. The object of the study is the medicine supply system in Ukraine under disrupted global supply chains.The research methodology is based on a comprehensive approach that includes comparative analysis of international strategies, case studies of practices used by leading pharmaceutical companies, and statistical analysis of official data on imports, investment programs, and API market structure. The sources of information include official reports from international organizations (WTO, WHO, EFCG), national statistics, regulatory initiative documents (HERA, ACAA, PLI), and analytical research by companies such as IQVIA and McKinsey.Research Results. It was found that the transformation of the global pharmaceutical market is accompanied by trade regionalization, rising tariff barriers, price pressure on APIs, and stricter GMP certification requirements. Ukraine, which depends on imported medicines for more than 70% of its supply, faces increased risks of supply disruptions, especially in wartime conditions.The critical importance of implementing digital tools for monitoring the circulation of medicinal products is emphasized. International adaptation strategies (EU, USA, China, India) were analyzed, and the need for Ukraine to localize production and integrate into regional logistics platforms was identified.Conclusions. The global pharmaceutical system is shifting toward a new paradigm – from centralized global production to resilient regional models. For Ukraine, key priorities include the development of local manufacturing, digitalization of logistics, harmonization with European standards, and the formation of a national pharmaceutical security strategy. Ensuring access to quality medicines for the population must remain a core objective of national health policy in the context of global crises.

Мета наукового дослідження. Метою дослідження є глибокий аналіз ризиків, пов’язаних із зниженням доступності якісних, безпечних та ефективних лікарських засобів і виробів медичного призначення для населення України в умовах трансформації глобальної фармацевтичної торгівлі, загострення геополітичних конфліктів, тривалих соціогуманітарних криз і зростання значущості цифрових технологій у сфері охорони здоров’я. Особлива увага приділяється вивченню чинників, що ускладнюють функціонування ланцюгів постачання, та пошуку стратегій зменшення критичної залежності від імпорту. Крім того, дослідження орієнтоване на розробку пропозицій щодо зміцнення національної фармацевтичної безпеки України з урахуванням нових глобальних і регіональних тенденцій.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження є система забезпечення лікарськими засобами в Україні на тлі трансформацій міжнародної фармацевтичної торгівлі та регіоналізації ринку. У дослідженні використано міждисциплінарний підхід, що поєднує елементи міжнародної економіки, фармацевтичної політики, логістики, регуляторного аналізу та цифрового управління. Методологічно застосовано: – порівняльний аналіз стратегій адаптації фармацевтичного сектору в ЄС, США, Китаї, Індії; – кейс-аналіз дій провідних компаній (Pfizer, Novartis, Polpharma), а також українських кластерів (Biosynth, Enamine); – кількісний статистичний аналіз на базі офіційних даних WTO, WHO, EFCG, Євростату, Державної служби статистики України та аналітичних звітів компаній IQVIA, McKinsey. Вивчено програмні документи стратегічних ініціатив (HERA, ACAA, PLI) щодо регіональної інтеграції та локалізації виробництва лікарських засобів.Результати. Установлено, що глобальні фармацевтичні ланцюги постачання перебувають у фазі глибокої перебудови, спричиненої пандемією COVID-19, повномасштабною війною в Україні, торговельними конфліктами та технологічними трансформаціями. Виявлено посилення залежності України від імпорту – понад 70 % препаратів завозяться з-за кордону, що створює ризики порушення безперервності лікування, зростання цін, дефіциту препаратів для хронічно хворих і порушення вакцинаційних програм. Показано, що до основних бар’єрів належать: митні обмеження, відсутність MRA-угод, нерівність у доступі до GMP-сертифікації та логістичні затримки. Результати дослідження підтверджують, що зростаюча роль таких країн, як Індія, Бангладеш і Туреччина, створює нові можливості для диверсифікації постачань.Особливо важливою визнано роль цифрових технологій. Недостатній рівень цифрової інфраструктури в окремих регіонах України, особливо в сільській місцевості та на прифронтових територіях, значно обмежує ефективне застосування сучасних інструментів відстеження й електронного контролю лікарських засобів. У дослідженні підкреслено необхідність впровадження єдиних електронних реєстрів, цифрових логістичних платформ і систем блокчейн-верифікації як основи стійкості постачань у кризових ситуаціях. Проаналізовано вплив тарифів США (до 245 % на API з Китаю), стратегії Buy American та оновлених регламентів ЄС на глобальні потоки медикаментів.Висновки. Дослідження доводить, що світова фармацевтична система переходить до нової парадигми: від централізованого виробництва та глобалізованої торгівлі до фрагментованих, гнучких, регіонально орієнтованих моделей. У таких умовах Україна має сформувати власну довгострокову фармацевтичну стратегію, що спирається на три основні принципи: Економічна ефективність – підтримка внутрішнього виробництва, залучення інвестицій, оптимізація витрат на імпорт і розвиток експортного потенціалу.1. Геополітична гнучкість – поглиблення співпраці з країнами ЄС та іншими надійними партнерами, мінімізація залежності від окремих постачальників, розвиток кластерного виробництва.2. Соціальна справедливість – забезпечення рівного доступу до базових і спеціалізованих препаратів для всіх громадян, особливо уразливих категорій (дітей, літніх осіб, людей з інвалідністю, пацієнтів із хронічними захворюваннями).3. З урахуванням потенціалу логістичної транзитної ролі України, розбудови фармацевтичних кластерів, цифрової модернізації галузі та міжнародної технічної допомоги країна здатна посісти важливе місце у європейському фармацевтичному просторі. Основним критерієм ефективності реформ має залишатися не лише економічна або політична вигода, а насамперед реальний вплив на доступність, безперервність і якість лікування населення.