Використання штучного інтелекту в навчанні іноземної мови: переваги, ризики, перспективи

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми використання технологій штучного інтелекту (ШІ) у процесі навчання іноземної мови в сучасних закладах освіти. Розкрито сутність поняття «штучний інтелект» у педагогічному контексті та визначено його місце у структурі цифрової освіти. Обґрунтовано, що інтеграція інтелектуальних систему навчання іноземної мови відкриває нові можливості для формування іншомовної комунікативної компетентності, підвищення мотивації, розвитку навичок самостійної роботи та критичного мислення. Показано, що технології ШІ дозволяють здійснювати персоналізацію освітнього процесу, забезпечують адаптацію навчального матеріалу до рівня підготовленості здобувача освіти, автоматизують оцінювання результатів навчання та надають миттєвий зворотний зв’язок. Водночас у статті підкреслюється, що впровадження ШІ у викладання іноземних мов пов’язане з низкою викликів і ризиків: зниженням ролі живого педагогічного спілкування, можливістю поверхового засвоєння знань, етичними проблемами використання автоматизованих систем, а також загрозою зниження академічної доброчесності. Привернуто увагу до необхідності формування у викладачів нової цифрової компетентності, що охоплює не лише технічні навички, а й педагогічне розуміння можливостей та обмежень штучного інтелекту. У дослідженні визначено перспективні напрями використання ШІ в освітньому процесі: створення адаптивних мовних платформ, розвиток інтелектуальних чат-ботів для мовної практики, використання генеративних моделей для формування автентичного навчального контенту, а також застосування аналітики навчальних даних для оптимізації освітніх рішень. Автором підкреслено, що ефективне використання штучного інтелекту можливе лише за умови дотримання балансу між технологічною інноваційністю та гуманістичною спрямованістю освіти, коли центральним залишається розвиток особистості учня, його цінностей, критичного мислення та комунікативної культури. Отримані результати можуть бути використані у практиці викладання іноземних мов, у розробленні навчально-методичних матеріалів та в підготовці педагогічних кадрів до роботи в умовах цифрової трансформації освіти. The article provides a theoretical analysis of the use of artificial intelligence (AI) technologies in foreign language teaching in modern educational institutions. The essence of the concept of «artificial intelligence» in a pedagogical context is revealed and its place in the structure of digital education is determined. It is substantiated that the integration of intelligent systems into foreign language teaching opens up new opportunities for the formation of foreign language communicative competence, increased motivation, and the development of independent work and critical thinking skills. It is shown that AI technologies allow for the personalization of the educational process, ensure the adaptation of educational material to the level of preparedness of the student, automate the assessment of learning outcomes, and provide instant feedback. At the same time, the article emphasizes that the introduction of AI in foreign language teaching is associated with a number of challenges and risks: a reduction in the role of live pedagogical communication, the possibility of superficial knowledge acquisition, ethical issues related to the use of automated systems, and the threat of a decline in academic integrity. Attention is drawn to the need for teachers to develop new digital competencies that encompass not only technical skills but also a pedagogical understanding of the capabilities and limitations of artificial intelligence. The study identifies promising areas for the use of AI in the educational process: the creation of adaptive language platforms, the development of intelligent chatbots for language practice, the use of generative models to create authentic educational content, and the application of educational data analytics to optimize educational solutions. The authoremphasizes that the effective use of artificial intelligence is only possible if a balance is maintained between technological innovation and the humanistic orientation of education, where the development of the student’s personality, values, critical thinking, and communicative culture remains central. The results obtained can be used in the practice of teaching foreign languages, in the development of teaching materials, and in the training of teaching staff to work in the context of the digital transformation of education.