Правове регулювання прав та обов’язків батьків щодо майна дитини за законодавством України та держав Європейського Союзу: порівняльно-правове дослідження

Abstract

В науковій статті автор провів наукове дослідження особливостей правового регулювання прав та обов’язків батьків щодо майна дитини за законодавством України та держав Європейського Союзу. У науковій статті вказано, що для визначення прав та обов’язків батьків щодо майна дитини сімейне законодавство держав ЄС використовує категорії «піклування щодо майна дитини» або «управління майном дитини» і як правило включає в себе правомочності батьків щодо управління майном дитини, використання доходу від такого управління та коштів дитини, однак здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язків у цій сфері обмежується пріоритетом інтересів дитини перед інтересами інших членів сім’ї (доход від активів першочергово витрачається на управління такими активами та на утримання дитини, а лише потім – на утримання інших членів сім’ї; майно, придбане батьками за кошти дитини стає її власністю; правочини, що укладаються щодо майна дитини повинні укладатися в інтересах дитини, а в ряді випадків – з дозволу сімейного суду). Сімейне законодавство держав ЄС на відміну від сімейного законодавства України, застосовує правовий режим роздільності майна батьків та майна їх дітей. На відміну від сімейного законодавства України, яке передбачає необхідність надання згоди на вчинення окремих правочинів щодо майна дитини органами опіки та піклування, законодавство держав ЄС надає такі повноваження сімейному суду (Німеччина), судді із сімейних справ (Франція), суду із питань сім’ї та опіки (Польща), сирітському суду (Латвія), загальному суду (Чехія, Естонія). Французьке, латвійське та польське сімейне законодавство особливим чином визначають питання здійснення судового контролю за здійсненням управління майном дитини її батьками (не тільки через механізм надання згоди на укладення правочинів в інтересах дитини, а й через подання описів майна, що знаходиться в управлінні, змін до описів у разі істотної зміни вартості та обсягу такого майна, річного управлінського звіту із докладними відомостями про витрати на утримання разом із підтверджуючими документами для здійснення суддею із сімейних справ перевірки належності управління батьками майном їх дітей). Також цікавим є підхід польського та словацького законодавця, які не тільки визначають необхідність повернення майна дитини із управління, що здійснювалося її батьками, а й визначають конкретні строки повернення та наслідки його недотримання. In the scientific article, the author conducted a scientific study of the features of the legal regulation of the rights and obligations of parents regarding the child’s property under the legislation of Ukraine and the European Union. The scientific article indicates that to determine the rights and obligations of parents regarding the child’s property, the family legislation of the EU states uses the categories of «custody of the child’s property» or «management of the child’s property» and, as a rule, includes the powers of parents to manage the child’s property, use the income from such management and the child’s funds, however, the exercise of parental rights and the fulfillment of parental duties in this area is limited by the priority of the child’s interests over the interests of other family members (income from assets is primarily spent on managing such assets and supporting the child, and only then - on supporting other family members; property purchased by parents with the child’s funds becomes the child’s property; transactions concluded regarding the child’s property must be concluded in the interests of the child, and in some cases - with the permission of the family court). The family legislation of the EU countries, unlike the family legislation of Ukraine, applies the legal regime of separation of the property of parents and the property of their children. Unlike the family legislation of Ukraine, which provides for the need to provide consent for the conclusion of certain transactions regarding the child’s property by the guardianship and trusteeship authorities, the legislation of the EU countries grants such powers to the family court (Germany), the family judge (France), the family and guardianship court (Poland), the orphan’s court (Latvia), and the general court (Czech Republic, Estonia). French, Latvian, and Polish family legislation specifically define the issue of exercising judicial control over the management of the child’s property by its parents (not only through the mechanism of providing consent to conclude transactions in the interests of the child, but also through the submission of inventories of the property under management, changes to the inventories in the event of a significant change in the value and volume of such property, an annual management report with detailed information on maintenance expenses together with supporting documents for the family judge to verify the appropriateness of the parents’ management of their children’s property). Also interesting is the approach of the Polish and Slovak legislators, which not only determine the need to return the child’s property from the management carried out by its parents, but also determine specific terms of return and the consequences of failure to comply with it.