Характеристика політичного режиму М. Ґорті

Abstract

Прискіпливий аналіз особливостей міжвоєнної епохи дає підстави стверджувати, що регентство М. Ґорті припало на часи, коли Угорщина мала потребу в сильній особистості на чолі дер- жави. За умовами Тріанонської мирної угоди вона позбулася майже двох третин своєї колишньої території, яка скоротилася з 283 тис. км2 до 93 тис. км2, і близько половини населення, кількість якого зменшилася з 18,2 млн. до 7,6 млн. осіб. Недотримання етнічного принципу при визначенні нових кордонів у значної частини угорського населення викликало відчуття несправедливості та національної ущемленості, що в подальшому справило значний вплив на державну політику Угорщини. Ці ж самі чинники суттєво вплинули й на світогляд самого М. Ґорті, який після падіння так званої «Угорської радянської республіки» 6 серпня 1919 р. набув яскраво вираженого антикомуністичного характеру. Антикомунізм став одним із ідеологічних базисів державної системи, яку було створено в Угорщині після Першої світової війни. Він доповнював офіційну християнсько-національну ідеологію, орієнтовану на створення в суспільстві потужного середнього класу – як основної соціальної бази відродження всього угорського суспільства. Проаналізовано, що міжвоєнне двадцятиліття є важливим, насиченим подіями значного політичного значення періодом новітньої угорської історії. Описано, що у міжвоєнний період та в роки Другої світової війни Угорщина була унікальним державним утворенням: королівством без короля. Фактично країною керував регент – контр-адмірал М. Ґорті. Проаналізовано, що М. Ґорті дотримувався консервативних засад у державотворенні. Характеристика політичного режиму М. Ґорті була б неповною, якби ми оминули своєю увагою основні напрями зовнішньої політики Угорщини у 1920–1930-ті рр. З огляду на це досліджено, що Ґортистська дипломатія в ці два десятиріччя загалом була доволі активною, причому цю сферу державної діяльності регент М. Ґорті тримав під пильним особистим контролем.

A meticulous analysis of the features of the interwar era gives reasons to assert that the regency of M. Horthy fell on the times when Hungary needed a strong personality at the head of the state. Under the terms of the Trianon Peace Agreement, it lost almost two-thirds of its former territory, which decreased from 283,000 km2 to 93,000 km2, and about half of its population, which decreased from 18.2 million to 7.6 million people. Non-observance of the ethnic principle in the determination of new borders in a significant part of the Hungarian population caused a feeling of injustice and national encroachment, which subsequently ha a significant impact on the state policy of Hungary. The same factors significantly influenced the worldview of M. Horthy himself, who after the fall of the so-called «Hungarian Soviet Republic» on August 6, 1919, acquired a pronounced anti-communist character. Anti-communism became one of the ideological bases of the state system that was created in Hungary after the First World War. It complemented the official Christian-national ideology, focused on the creation of a powerful middle class in society – as the main social base for the revival of the entire Hungarian society. It has been analyzed that the interwar twenty years is an important period of modern Hungarian history, full of events of significant political importance. It is described that in the interwar period and during the Second World War, Hungary was a unique state entity: a kingdom without a king. In fact, the country was ruled by the regent, Rear Admiral M. Horthy. It was analyzed that M. Horthy adhered to conservative principles in state creation. The characterization of the political regime of M. Horthy would be incomplete if we ignored the main directions of the foreign policy of Hungary in the 1920s and 1930s. With this in mind, it was studied that Horthy diplomacy in these two decades was generally quite active, and this sphere of state activity was kept under close personal control by the regent M. Horthy.