Лінгводидактичне обґрунтування застосування латинської мови як інструменту розвитку термінологічного мислення у системі підготовки фахівців галузі охорони здоров’я
Дата
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
У статті розглянуто засоби й методики розвитку професійного мислення та формування термінологічної компетентності студентів медичного спрямування. Встановлено, що вивчення латинської мови є базовою складовою професійної підготовки майбутніх фахівців охорони здоров’я як засобу входження у спеціалізований медичний дискурс. З’ясовано роль латини як першоджерела міжнародних номенклатур і стабільної основи сучасної медичної та фармацевтичної термінології. Наголошено на дидактичній цінності нормативності латинських термінів, що забезпечує однозначність інтерпретації та точність професійної номінації. Підкреслено значення греко-латинських словотвірних елементів у формуванні прозорих семантичних моделей медичних термінів. Констатовано, що латинська мова виконує функцію інструмента розвитку термінологічного мислення, активізуючи аналітико-синтетичні операції. Визначено доцільність використання спеціально сконструйованих аналітичних і проблемно орієнтованих завдань з латинським матеріалом. Зауважено ефективність інтерпретації латинських термінів у професійному контексті для формування цілісного термінологічного осмислення. Обґрунтовано застосування аналітико-прогностичних завдань як засобу розвитку семантичного прогнозування нових медичних номінацій. Продемонстровано міжмовну кореляцію латинських основ із сучасними європейськими мовами як чинник міждисциплінарної інтеграції. Окреслено класифікаційні завдання як ефективний спосіб засвоєння словотвірних моделей медичної терміносистеми. Показано, що термінологічно спрямоване викладання латини формує основу для розвитку професійно орієнтованого типу мислення. Аргументовано роль латинської термінології як метамови інтеграції фундаментальних і клінічних медичних знань. Виявлено значення латини у формуванні навичок роботи з клінічною документацією та стандартизованим професійним мовленням. Описано функціональну роль рецептурної латини у забезпеченні точності номінації лікарських засобів і дозувань. Акцентовано увагу на міждисциплінарній цінності латинських назв хімічних речовин для узгодження знань з біохімії та фармакології. Схарактеризовано вплив адаптивних методичних підходів і цифрових засобів контролю знань на ефективність навчання. Доведено, що латинська мова виступає когнітивно-інтегративним чинником професійного становлення майбутніх медичних фахівців.
The article examines tools and methodologies for the development of professional thinking and the formation of termi-nological competence among medical students. It has been established that the study of Latin constitutes a fundamental component of the professional training of future healthcare specialists as a means of entering specialized medical dis-course. The role of Latin as a primary source of international nomenclatures and a stable foundation of modern medical and pharmaceutical terminology has been clarified. Emphasis is placed on the didactic value of the normative character of Latin terms, which ensures unambiguous interpretation and precision of professional nomination. The significance of Greco-Latin word-formative elements in shaping transparent semantic models of medical terms is highlighted. It is stated that Latin functions as an instrument for the development of terminological thinking by activating analytical and synthetic operations. The appropriateness of using specially designed analytical and problem-oriented tasks based on Latin material is determined. The effectiveness of interpreting Latin terms in a professional context for the formation of holistic termi-nological comprehension is noted. The application of analytical and prognostic tasks as a means of developing seman-tic forecasting of new medical designations is substantiated. Interlingual correlations between Latin bases and modern European languages are demonstrated as a factor of interdisciplinary integration. Classification tasks are outlined as an effective means of mastering word-formation models of the medical terminological system. It is shown that terminologically oriented teaching of Latin forms the basis for the development of a professionally oriented type of thinking. The role of Latin terminology as a metalanguage for the integration of fundamental and clinical medical knowledge is argued. The impor-tance of Latin in developing skills for working with clinical documentation and standardized professional communication is identified. The functional role of prescription Latin in ensuring accuracy in the naming of medicinal products and dosages is described. Attention is focused on the interdisciplinary value of Latin names of chemical substances for coordinating knowledge in biochemistry and pharmacology. The impact of adaptive methodological approaches and digital tools for knowledge assessment on learning effectiveness is characterized. It is proven that Latin functions as a cognitive-integra-tive factor in the professional development of future medical specialists.
Опис
Тип публікації
Text
Тип текстової публікації
Стаття
ISSN
2663-4899
Ключові слова
латинська мова, медична термінологія, термінологічна компетентність, професійне мислення, лінгводидактика, підготовка майбутніх фахівців охорони здоров’я, міждисциплінарна інтеграція, рецептурне письмо, комунікація, Latin language, medical terminology, terminological competence, professional thinking, linguodidactics, training of future healthcare professionals, interdisciplinary integration, prescription writing, communication
Бібліографічний опис
Михайлюк, Г. Т. Лінгводидактичне обґрунтування застосування латинської мови як інструменту розвитку термінологічного мислення у системі підготовки фахівців галузі охорони здоров’я / Г. Т. Михайлюк, Н. В. Бондар // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), А. І. Девіцька, П. В. Іванишин та ін. – Ужгород: Видавничий дім "Гельветика", – 2026. – Вип. 45, Т. 2, – С. 222-227. – Бібліогр.: с. 227 (9 назв); рез. укр., англ.