Протидія корупційним правопорушенням і правопорушенням, пов’язаним з корупцією шляхом консолідації українського суспільства

Abstract

Стаття присвячена одному із визначальних питань ефективності протидії порушенню антикорупційного законодавства. Обґрунтовується значення активної участі громадян у різноманітних заходах з протидії корупційним правопорушенням і правопорушенням, пов’язаним з корупцією. Наголошується, що, не зважаючи на наявну в Україні нормативно-правову базу та систему правоохоронних органів, сумарно відбувається лише реагування на факти окремих корупційних правопорушень. Умовою ж системного впливу на криміногенні фактори у цій сфері суспільних відносин може бути лише формування в суспільстві нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права, поєднаного з активною громадян-ською позицією щодо корупційних проявів. Наголошується, що важливу роль у формуванні нетерпимості до будь-яких проявів корупції має відігравати антикорупційна освіта, включаючи загальну середню та вищі рівні освіти та інші правопросвітницькі заходи. Зазначається, що на тепер людських та матеріальних ресурсів спеціально уповноважених органів протидії корупції вистачає лише на періодичне та епізодичне виявлення та документування протиправних фактів корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень. Робота на превентивному рівні щодо виявлення корупційних ризиків та запобігання порушенням антикорупційного законодавства виявляється не достатньо ефективної без активного залучення до цієї діяльності широких верств та соціальних груп населення. Стверджується, що роль лідера у питаннях формування в суспільстві нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права має виконувати держава, але практично така діяльність приречена залишитися лише гаслом без консолідації зусиль всього населення. Робиться загальний висновок, що протидія корупції буде ефективною лише за умови симбіозу просвітницької, превентивної та репресивної діяльності спеціально уповноважених суб’єктів протидії корупції та консолідованого суспільства, в якому населення (окремі громадяни України) мають виступати як суб’єкт так і об’єкт сумісної діяльності. The article is devoted to one of the defining issues of the effectiveness of combating the violation of anti-corruption legislation. The importance of active participation of citizens in various measures to counter corruption offenses and offenses related to corruption is substantiated. It is emphasized that, regardless of the legal framework and system of law enforcement agencies in Ukraine, only the response to the facts of individual corruption offenses takes place in total. The condition of systemic influence on criminogenic factors in this sphere of social relations can only be the formation of intolerance to corruption in society, the establishment of a culture of integrity and respect for the rule of law, combined with an active civil position regarding corruption manifestations. It is emphasized that anti-corruption education, including general secondary and higher levels of education and other legal education measures, should play an important role in the formation of intolerance to any manifestations of corruption. It is noted that the human and material resources of the specially authorized anti-corruption bodies are now sufficient only for periodic and episodic detection and documentation of illegal facts of corruption and corruption-related offenses. Work at the preventive level to identify corruption risks and prevent violations of anti-corruption legislation is not sufficiently effective without the active involvement of broad strata and social groups of the population in this activity. It is claimed that the role of a leader in the issues of forming intolerance to corruption in society, establishing a culture of integrity and respect for the rule of law should be performed by the state, but practically such activity is doomed to remain only a slogan without consolidation of the efforts of the entire population. A general conclusion is made that combating corruption will be effective only under the condition of symbiosis of educational, preventive and repressive activities of specially authorized anti-corruption entities and a consolidated society, in which the population (individual citizens of Ukraine) should act as both a subject and an object of joint activity.