Зарубіжний досвід правового регулювання основних питань призову на військову службу під час мобілізації як основа для вдосконалення відповідних положень законодавства України

Abstract

Автором наголошено, що запорукою належного рівня обороноздатності держави в умовах три-валого протистояння у ході відсічі та стримування збройної агресії проти України є високий ступінь готовності системи управління державою, сил оборони, національної економіки, інфраструк-тури та суспільства до оборони держави. Досягнення цих передумов боєздатності сил оборони держави, особливо в умовах дисбалансу воєнних потенціалів, вимагає безперервного вдосконалення систем мобілізаційної підготовки та мобілізації, яке включає, головним чином, законодавче унормування цих процесів з дотриманням стандартів якості адміністративно-правового регулювання, що уможливить повне й своєчасне виконання мобілізаційних завдань та забезпечення достатнього рівня захищеності суб’єктів, які мають права, обов’язки та відповідальність згідно з нормативно-правовими актами про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. У статті окреслено зарубіжний досвід правового регулювання питань призову на військову службу, який може слугувати основою для вдосконалення відповідних положень законодавства України. За підсумками дослідження запропоновано: 1) визнавати документ про виклик до органу комплектування сил оборони доведеним до відома його адресата, якщо його було надіс-лано рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою її проживання відповідно до її облікових даних; 2) надсилати мобілізаційні документи через інформаційно-комунікаційні мережі (через електронний кабінет або електронну пошту) лише як додатковий способом оповіщення, який не призводить до виникнення обов’язків у адресатів цих документів, з поступовим наданням надісланим таким чином документам юридичної сили у випадках, коли призовник, військовозобов’язаний або резервіст надав згоду на отримання мобілізаційних документів електронними засобами зв’язку або коли на нього законодавством покладається обов’язок мати офіційну електронну адресу (електронний кабінет) для взаємодії із державними органами у рамках будь-яких суспільних відносин; 3) забезпечити якомога більш високий ступінь деталізації правового регулювання питань надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (у тому числі, встановивши об’єктивні та зрозумілі критерії наявності обставин, які є підставою для відстрочки, з одночасним унеможливленням зловживань, передбачивши обов’язок військовозобов’язаних повідомляти про те, що відпали обставини, на підставі яких їм було надано право на відстрочку, та дозоливши уповноваженому державному органу самостійно відкликати рішення про надання відстрочки у таких випадках тощо). The author emphasizes that the key to the proper level of defense capability of the state in the conditions of prolonged confrontation during the repulsion and deterrence of armed aggression against Ukraine is a high degree of readiness of the state management system, defense forces, national economy, infrastructure and society for the defense of the state. Achieving these prerequisites for the combat readiness of the state defense forces, especially in conditions of imbalance of military potentials, requires continuous improvement of mobilization training and mobilization systems, which includes, mainly, legislative regulation of these processes in compliance with the quality standards of administrative and legal regulation, which will enable the full and timely implementation of mobilization tasks and ensuring a sufficient level of protection of subjects who have rights, obligations and responsibilities in accordance with regulatory legal acts on mobilization training and mobilization.The article outlines international experience in governing key issues of conscription for military service, which can serve as a basis for improving the relevant provisions of the legislation of Ukraine. Relying on the outcomes of the research, the author puts forward a proposition: (1) to recognize a document on the call-up to the defense forces recruitment body as brought to the attention of its addressee if it was sent by registered letter with a description of the attachment and a notification of delivery to official address of residence of the addressee according to his or her registration data; (2) to send mobilization documents via information and communication networks (via an electronic account or e-mail) only as an additional method of notification that does not give rise to obligations on the part of the addressees of these documents, with the gradual making such documents binding in cases where a conscript or reservist has consented to receiving mobilization documents via electronic means of communication or when the law imposes on him or her the obligation to have an official e-mail address (electronic account) for interaction with state agencies within the framework of any public relations; (3) ensure the highest possible level of detail in rules and regulations regarding issues of granting conscripts a deferment from military service during mobilization (including by establishing objective and understandable criteria for the presence of circumstances that are grounds for a deferment, while simultaneously preventing abuses; by providing for the obligation of conscripts to report that the circumstances under which they were granted the right to a deferment have ceased to exist; and by allowing the authorized authorities to independently lift the decision to grant a deferment in such cases, etc.).