Використання рецензії на висновок експерта у кримінально-процесуальному доказуванні

Abstract

У статті розглянуто дискусійне теоретико-прикладне питання: використання рецензії на висновок експерта у кримінально-процесуальному доказуванні. У доктрині та на практиці загалом склалися протилежні підходи про допустимість такого рецензування: від категоричного заперечення для цілей доказування до визнання такої можливості та формулювання пропозицій щодо удосконалення нормативної регламентації рецензування. Розглянуто позиції Касаційного кримінальному суду з питань рецензування та підходи у вироках судів. Наведено ряд аргументів щодо недопустимості виключно формального підходу до оцінки можливості використання рецензії на висновок експерта у доказуванні. Обґрунтовано, що питання використання у доказуванні рецензії на висновок експерта має складнощі через наявність Порядку проведення рецензування висновків судових експертів, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 03 лютого 2020 року № 335/5, який забороняє рецензування з метою спростування чи підтвердження висновків. Разом з тим, цей Порядок є підзаконним нормативним актом, не входить до складу кримінального процесуального законодавства, а отже, не має впливати на оцінку можливості використання рецензії у доказуванні. Кримінальне процесуальне законодавство передбачає можливість не погодитись з висновком експерта, що можливо зробити у різних формах, у тому числі надати дані, які підтверджують відповідність / невідповідність методикам, достатності зразків, коректності питань тощо. Це може реалізовуватися і шляхом надання рецензії, яка, маючи таку інформацію, відповідає ознакам документа як джерела доказів. Тому оцінка документа з назвою «рецензія» задля забезпечення обґрунтованості процесуального рішення має бути не формальною з покликанням на підзаконний нормативний акт (що фактично є відмовою у дослідженні даних, які можуть свідчити на користь захисту), а сутнісною, тобто має бути проаналізовано зміст та надано оцінку висновку експерта з урахуванням рецензії. При цьому мають бути враховані дані стосовно компетентності носія спеціальних знань, який надав рецензію. Рецензія не може бути ні за яких умов ототожнена з висновком експерта.