Простір і час в українській фразеології : лінгвокультурологічний аспект

Abstract

У запропонованій роботі була зосереджена увага на фразеологізмах української мови, в яких відображено простір і час. Дослідження проведено в лінгвокультурологічному аспекті, оскільки нам було важливо з’ясувати, як у стійких фразеологічних виразах відтворено ментальні особливості українців, їх звичаї, традиції, вірування. Проведене дослідження дає підстави для висновку про те, що фразеологізми є яскравим відображенням способу життя й діяльності кожного народу, зокрема й українського, ‘сховищем’ його культури. Із фразеологічних виразів вибудовується національна фразеологічна картина світу, у якій значне місце посідають усталені мовні одиниці на позначення простору й часу.