Щодо особливостей примусового виконавчого провадження в Україні сьогодні

Abstract

У статті досліджуються актуальні проблеми функціонування системи примусового виконання судових рішень в Україні в умовах правової трансформації та воєнного стану. Акцент зроблено на порівняльному аналізі правового статусу державних і приватних виконавців, особливостях їхніх повноважень, а також практичних аспектах реалізації виконавчих дій на тимчасово окупованих територіях або в районах ведення бойових дій. Розкривається правова природа виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу, що забезпечує реальне поновлення порушених прав та інтересів сторін. Особлива увага приділяється нормативному регулюванню дій виконавців під час дії воєнного стану. Зокрема, аналізується правова позиція Верховного Суду щодо застосування строків пред’явлення виконавчих документів, зупинення виконавчих дій щодо боржників, які є військовослужбовцями, а також заборони щодо виконання виконавчих написів нотаріусів на окремі категорії договорів. Окремо висвітлено обмеження щодо відкриття виконавчих проваджень на територіях, що включені до переліку тимчасово окупованих або тих, де ведуться активні бойові дії. Проаналізовано наявні колізії та прогалини у правозастосовній практиці, пов’язані з неналежним інформуванням виконавців про статус боржника чи місце розташування його майна, що іноді призводить до порушення принципу юридичної визначеності. Наведено приклади судової практики та висновки, які мають значення для формування єдиної правозастосовної практики. Усе це в результаті сприяє впровадженню ефективних процедур примусового виконання, підвищенню якості надання виконавчих послуг та оперативному поновленню порушених прав. Наслідком таких змін є зростання рівня правосвідомості громадян та добровільного виконання судових рішень. На основі проведеного аналізу сформульовано низку висновків. Існування змішаної моделі (державні та приватні виконавці) загалом позитивно впливає на ефективність системи виконання рішень. Водночас наголошується на необхідності підвищення якості координації між органами виконавчої влади, удосконалення електронної взаємодії, нормативного закріплення механізмів захисту прав учасників виконавчого провадження в умовах воєнного стану, а також посилення контролю за законністю дій виконавців.