Ультразвукова діагностика в ревматології – за межами суглобового синдрому: аналітичний огляд наукової літератури

Abstract

Мета: узагальнити дані про можливості ультразвукової діагностики в ревматології в пацієнтів за межами суглобового синдрому, описати сучасні рекомендації з оцінювання визначених ультразвукових змін. Матеріали та методи. Поглиблений аналіз наукових статей, що індексуються в базах даних SCOPUS, Web of Science, UpToDate, Google Scolar, MEDLINE, ResearchGate. Пошук у науково-метричних базах проведений за ключовими словами: “giant cell arteritis”, “nerve compression”, “polymyalgia rheumatica”, “tendon rupture”, “Sjögren’s syndrome”, “ultrasound”. Усього проаналізовано 36 науково-інформаційних джерел закордонних авторів. Використані такі методи: бібліосемантичний, структурно-логічний аналіз. Результати. Аналіз сучасної літератури свідчить, що ультразвукова діагностика у практиці лікаря-ревматолога може бути використана в разі наявності ревматичної поліміалгії чи прогнозування гігантоклітинного артеріїту, в обстеженні слинних залоз у пацієнта з можливим синдромом Шегрена або у визначенні таких ускладнень запальних артритів, як защемлення нерва чи розрив сухожилка. У разі наявності ревматичної поліміалгії можуть визначатися бурсит і синовіїт плечового суглоба, теносиновіїт біцепса, бурсит і синовіїт кульшового суглоба. Ознака «ореолу» є типовою за наявності гігантоклітинного артеріїту. У разі виявлення синдрому Шегрена ультразвуковою діагностикою привушних і підщелепних залоз робиться акцент на їхній однорідності й ехогенності. Синдром зап’ястного каналу характеризується типовими змінами товщини й ехоструктури нерва у вигляді набряку на вході та виході із зап’ястного каналу та сплощення всередині, а вимірювання площі поперечного перерізу серединного нерва на вході в зап’ястковий тунель відповідає ступеню його компресії. Під час проведення ультразвукової діагностики частково розірване ахіллове сухожилля, як найбільш часта патологія, може виглядати потовщеним, з порушенням фібрилярної ехотекстури та проміжком між волокнами, а в разі повного розриву проксимальний і дистальний кінці сухожилля не виглядатимуть безперервними за проведення ультразвукової діагностики за довгою віссю, спостерігатимуться порушення фібрилярної архітектоніки з вогнищевим дефектом. Створення національних рекомендацій щодо ультразвукової діагностики зазначених патологій може стати зручним і ефективним доповненням до клінічного обстеження пацієнтів у практиці лікаря-ревматолога. Висновки. Ультразвукова діагностика в ревматології має широке застосування. Дана методика дозволяє визначити можливі ускладнення поза межами порожнини суглоба, виявити специфічні ознаки ревматичної поліміалгії та гігантоклітинного артеріїту, а також оцінити привушні та підщелепні залози за підозри на синдром Шегрена. Систематизація та створення чітких алгоритмів ультразвукової діагностики ревматологічних пацієнтів дозволяє оптимізувати їх обстеження.

Purpose: is to summarize data on the possibilities of ultrasound in rheumatology in patients outside the articular syndrome and to describe modern recommendations for the assessment of certain ultrasound changes. Materials and methods. In-depth analysis of scientific articles indexed in the databases SCOPUS, Web of Science, UpToDate, Google Scholar, MEDLINE, ResearchGate. The search in scientific metric databases was carried out using the keywords: “giant cell arteritis”, “nerve compression”, “polymyalgia rheumatica”, “tendon rupture”, “Sjögren’s syndrome”, “ultrasound”. A total of 36 scientific and information sources of foreign authors were analyzed. The following methods were used: bibliosemantic, structurallogical analysis. Results. An analysis of modern literature shows that ultrasound in the practice of a rheumatologist can be used in polymyalgia rheumatica or in the prediction of giant cell arteritis, in the examination of salivary glands in a patient with possible Sjögren’s syndrome or in the determination of such complications of inflammatory arthritis as nerve compression or tendon rupture. In polymyalgia rheumatica, bursitis and synovitis of the shoulder joint, biceps tenosynovitis, bursitis and synovitis of the hip joint can be determined. The “halo” sign is typical in giant cell arteritis. In ultrasound of the parotid and submandibular glands, the emphasis is on their homogeneity and echogenicity. Carpal nerve compression syndrome is characterized by typical changes in the thickness and echostructure of the nerve in the form of edema at the entrance and exit from the carpal canal and flattening inside, and measurement of the cross-sectional area of the median nerve at the entrance to the carpal tunnel corresponds to the degree of its compression. On ultrasound, a partially torn Achilles tendon, as the most common pathology, may appear thickened with a violation of the fibrillar echotexture and a gap between the fibers, and in the case of a complete rupture, the proximal and distal ends of the tendon will not appear continuous on ultrasound along the long axis and a violation of the fibrillar architectonics with a focal defect will be noted. The creation of national recommendations for ultrasound of the indicated pathologies can be a convenient and effective addition to the clinical examination of patients in the practice of a rheumatologist. Conclusions. Ultrasound in rheumatology has a wide application. This technique allows you to identify possible complications outside the joint cavity, identify specific signs of polymyalgia rheumatica and giant cell arteritis, as well as evaluate the parotid and submandibular glands in case of suspicion of Sjögren’s syndrome. Systematization and creation of clear algorithms for ultrasound of rheumatological patients allow optimizing their examination.