Захист трудових прав працівників від незаконного відеоспостереження: кримінально-правовий аспект

Abstract

Стаття присвячена комплексному дослідженню проблеми незаконного відеоспостереження на робочому місці як форми порушення трудових прав працівників та ролі кримінально-правового захисту у протидії таким порушенням. У контексті стрімкої цифровізації суспільства та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій спостерігається значне розширення практики встановлення відеонагляду на робочих місцях. Роботодавці мотивують ці заходи потребою забезпечення безпеки працівників, захисту майна, контролю за виконанням трудових обов’язків і підвищення продуктивності праці. Водночас застосування відеоспостереження створює серйозні ризики порушення конституційного права на приватність, таємницю особистого життя та обробку персональних даних. У статті проаналізовано чинне законодавство України, міжнародні стандарти, а також судову практику на національному та європейському рівнях. Виявлено прогалини у правовому регулюванні встановлення відеоспостереження, особливо щодо добровільності згоди працівників, принципу пропорційності втручання та забезпечення належного балансу між інтересами роботодавця та правами працівників. Показано, що незаконне використання технічних засобів контролю може містити ознаки кримінально караних діянь, передбачених статтями Кримінального кодексу України (зокрема ст. 172, 173, 182, 163, 359), та має високу суспільну небезпечність, оскільки посягає на конституційні права людини.Автор робить висновок, що кримінально-правовий захист трудових прав слугує не лише засобом покарання за порушення, а й ефективним превентивним механізмом, що стимулює роботодавців дотримуватися правових норм, формує правову культуру та забезпечує соціальну безпеку. У статті обґрунтовано необхідність вдосконалення законодавства щодо регулювання відеоспостереження на робочому місці, підвищення прозорості процедур та запровадження чітких критеріїв пропорційності втручання у приватне життя працівників. Крім того, наголошується на важливості освіти та підвищення правової обізнаності працівників щодо їхніх прав у сфері цифрового контролю. Здійснення таких заходів сприятиме створенню більш збалансованого і правомірного трудового середовища, що відповідатиме сучасним стандартам захисту персональних даних. The article is devoted to a comprehensive study of the problem of unlawful video surveillance in the workplace as a form of violation of employees’ labor rights and the role of criminal law protection in counteracting such violations. In the context of rapid digitalization of society and the implementation of modern information and communication technologies, the practice of installing video surveillance in workplaces has significantly expanded. Employers justify these measures by the need to ensure employee safety, protect property, monitor the performance of work duties, and increase productivity. At the same time, the use of video surveillance creates serious risks of violating the constitutional right to privacy, the secrecy of personal life, and the processing of personal data.The article analyzes the current legislation of Ukraine, international standards, as well as judicial practice at the national and European levels. Gaps in the legal regulation of video surveillance installation have been identified, particularly with regard to the voluntary consent of employees, the principle of proportionality of interference, and ensuring a proper balance between the interests of the employer and the rights of employees. It is demonstrated that the unlawful use of technical monitoring means may contain elements of criminally punishable acts provided for by the Criminal Code of Ukraine (in particular, Articles 172, 173, 182, 163, 359), and poses a high level of social danger as it infringes upon constitutional human rights.The author concludes that the criminal law protection of labor rights serves not only as a means of punishment for violations but also as an effective preventive mechanism that encourages employers to comply with legal norms, shapes legal culture, and ensures social security. The article substantiates the necessity of improving legislation on workplace video surveillance regulation, enhancing transparency of procedures, and introducing clear criteria for proportionality of interference in employees’ private life. In addition, emphasis is placed on the importance of education and raising employees’ legal awareness regarding their rights in the field of digital monitoring. The implementation of such measures will contribute to the creation of a more balanced and lawful working environment that meets modern standards of personal data protection.