Соціально відповідальне господарювання: аналіз суб’єктного складу
Файли
Дата
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
ДВНЗ "УжНУ"
Анотація
Метою статті є виявлення особливостей суб’єктного складу соціально відповідального господарювання та визначення ролі кожного суб’єкта у формуванні та розвитку відповідального бізнес-середовища, зокрема в контексті наслідків російсько-української війни.Соціально відповідальне господарювання поступово охоплює не лише суб’єктів великого під-приємництва, а й представників малого та середнього бізнесу. Слід зауважити, що реалізація від-повідних заходів у межах концепції соціальної відповідальності бізнесу має різноманітні форми й особливості, які залежать від ресурсного потенціалу та організаційно-економічних можливостей конкретного підприємства.Ключову роль у забезпеченні соціально відповідального господарювання відіграють його суб’єкти та учасники. Водночас законодавство України не містить чіткого визначення їх кола, що зумовлює наявність прогалин у правовому регулюванні та ускладнює формування ефективного бізнес-середовища на засадах соціальної відповідальності.Підкреслено, що соціально відповідальне господарювання охоплює не лише приватні компанії, а й державні та комунальні підприємства, а також компанії, у яких домінуюча частка належить державі або територіальній громаді. Виокремлено основних учасників соціально відповідального господарювання: працівників, споживачів, територіальні громади та суб’єктів господарювання. Останніх, своєю чергою, доцільно класифікувати на: партнерів (компанії, пов’язаних договірними зобов’язаннями), конкурентів (компанії, що здійснюють конкуруючу діяльність) та інший бізнес. Зазначено, що, так само як соціально відповідальний бізнес впливає на окремі зацікавлені сторони, так і різні учасники формують та сприяють розвитку соціально відповідального бізнес-середовища.Визначено ключові групи, що формують суспільний запит і сприяють розвитку соціально відповідального господарювання: суспільство, держава та бізнес. Аргументовано доцільність визначення головного органу виконавчої влади, відповідального за формування та реалізацію державної політики у сфері соціально відповідального господарювання.
The purpose of the article is to identify the peculiarities of the subjective composition of socially responsible business and to define the role of each subject in the formation and development of a responsible business environment, in particular in the context of the consequences of the Russian-Ukrainian war.
Socially responsible business is gradually covering not only large businesses, but also representatives of small and medium-sized businesses. It should be noted that the implementation of relevant measures within the framework of the concept of social responsibility of business has various forms and features that depend on the resource potential and organisational and economic capabilities of a particular enterprise.The key role in ensuring socially responsible business is played by its subjects and participants. At the same time, Ukrainian legislation does not clearly define their circle, which leads to gaps in legal regulation and complicates the formation of an effective business environment based on social responsibility.It is emphasised that socially responsible business includes not only private companies, but also state and municipal enterprises, as well as companies in which the State or a territorial community has a dominant share.The main participants of socially responsible business are identified: employees, consumers, territorial communities and business entities. The latter, in turn, should be classified into: partners (companies bound by contractual obligations), competitors (companies engaged in competing activities) and other business.It is noted that, just as socially responsible business affects individual stakeholders, so various participants form and contribute to the development of a socially responsible business environment.The key groups that shape public demand and contribute to the development of socially responsible business are identified: society, the state and business. The expediency of determining the main executive body responsible for the formation and implementation of the state policy in the field of socially responsible business is argued.
Опис
DOI https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.4.44
Тип публікації
Text
Тип текстової публікації
Стаття
ISSN
2664-6153
Ключові слова
соціально відповідальна поведінка, сталий розвиток, ESG (екологічні, соціальні, управлінські аспекти), екологічно відповідальний бізнес, альтернативні джерела енергії, стимулювання, відповідальне господарювання, суб’єкти господарювання, екологічність, територіальна громада, органи влади, органи місцевого самоврядування, працівники, споживачі, інвестори, корпоративні фонди, socially responsible behavior, sustainable development, ESG (Environmental, Social, and Governance), environmentally responsible business, alternative energy sources, incentivization, responsible economic activity, business entities, territorial community, public authorities, local self-government bodies, employees, consumers, investors, corporate foundations
Бібліографічний опис
Сошников А. О. Соціально відповідальне господарювання: аналіз суб’єктного складу / А. О. Сошников // Науковий вісник Ужгородського національного університету: серія: Право / голов. ред. Ю. М. Бисага – Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2025. – Т. 4. Вип. 89. – С. 300 – 313 – Бібліогр.: 311 – 313 с. (44 назв). URL https://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/337190/325748